Там, де верба нависла над струмком,
Купаючи у плесі віти сиві.
Сплела вінки химерні - кропиву,
Жовтець, стокротки і зозулинець,
Що грубі пастухи йменують бридко,
Стидні дівчата ж звуть мертвецьким пальцем.
Тоді на гілку злізла почепити
Свої вінки; зрадливий сук зломивсь,
І всі ті зела, та й вона сама
Упали в бистрину. Її одіння,
Роздувшись, бідну понесло, як мавку.
Пливла і без ладу співала щось,
Не тямлячи біди, мов та істота,
Що в цій стихії виросла й живе.
Та довго це тривати не могло:
Дівочі шати, у воді набряклі,
Втягли сердешну з співом на устах
В багнисту смерть.
(с) Вільям Шекспір "Гамлет, принц датський"
Фотограф: Анна Сенік (псевдонім Ładna Kobieta)
Модель:
Софія Хльосткіна
Асистент:
Оксана Бут
© Будь-яке використання фотографій без дозволу автора заборонено.
www.ladna-kobieta.com.ua