Прага — архітектурна столиця: про місто очима туристки

Привіт всім! Хочу розказати про свою прогулянку чарівною столицею Чеської Республіки – Прагою. Це місто з дивовижною архітектурою та настроєм. На кожному кроці можна помилуватися витвором мистецтва різних епох: від романської доби до модернізму. Для поціновувачів архітектурної краси – це місто просто знахідка і must visit! Відповідно туристів тут як зірок на небі в ясну ніч, тому, якщо надумаєте відвідати цю мистецьку столицю, будьте готові до масштабних натовпів і черг :)

Без перебільшень найвідомішою спорудою в Празі є Карлів міст, краса якого не залишить байдужим нікого. Це своєрідна візитівка, яка вже з першого погляду репрезентує всю привабливість цього міста. Уздовж мосту розташовані 30 пам’ятників, серед яких є три особливих, і туристи їх дуже люблять. А знаєте чому? Бо коло них можна загадати бажання, і буде вам добре! (я не загадувала, тому сказати щось точно не можу, мені і так добре).

Найперша постать, біля якої зупиняються, – це пам’ятник Яна Непомуцького (колись він був головним вікарієм Празького архієпископства, священником). Думаю, ви його легко знайдете, адже п’єдестал, де є ця бронзова фігурка, вже блищить від дотиків яскравіше, ніж сонце. Це перша місцина для Ваших заповітних бажань. Десь приблизно посередині мосту є місце, де цього священника скинули в річку (ото халепа!).

На парапеті є його фігурка з п'ятьма зірочками навколо голови. Пальчики правої руки кладемо на зірочки, а ліву руку — на ноги Яна. Не забудьте про праву ногу! Обов’язково знайдіть золотий гвіздок на бруківці, поставте правильну ногу (бо якщо переплутаєте з лівою, то все – бажання не здійсниться) і в тій позі посилайте думки в небо! Останнє третє бажання вже загадують біля воріт на вході Карлового мосту.

До речі, там за 150 крон можна піднятися на гору і розгледіти Прагу згори. Але роблять чехи хитро: спочатку піднімаєшся сходами догори, думаючи чи то на халяву, чи ні, (але щось тобі всередині каже, що безкоштовний сир тільки в мишоловці), і тут оп! вже майже на горі каса. Ну і що робити? Маркетинг супер, нічого не скажеш (проте вдвічі дешевше, ніж піднятися нагору ратуші). На горі також людей багато, місця мало, але добре, що там можна прилягти на дашОк, поки людей пропускаєш поперед себе.

Однозначно треба відвідати католицький собор святого Віта. Він присвячений римському мученикові раннього християнства. Це головний кафедральний собор Праги, у ньому поховано багато правителів Чехії, а також знаходиться гробниця вищезгаданого Яна Непомуцького. Це неймовірної краси шедевр готичної та неоготичної архітектури, символ Праги. А в ці стилі я без пам'яті закохана! Храм є частиною Празького Граду. Вхід туди безкоштовний, але, щоб зблизька помилуватися бічними навами, треба вже платити. Але це того вартує.

Празький Град – то празька фортеця, і, як каже Книга рекордів Гіннеса, він є найбільшим замком у світі (довжина 570 м і ширина 130 м, здоровенький такий собі). Багацько людей збирається там опівдні, щоб подивитися на святкову зміну почесної варти. То відбувається кожного дня. Також ця територія — це класна панорама Праги, там можна пошукати очима і фотоапаратами різні пам’ятки згори (про черги я вже казала).

А тепер давайте перемістимося до Староміської площі. Що тут такого цікавого є? Тут поважно живуть і споглядають на туристів архітектурні пам’ятки епох від готики до рококо (старенькі вже пани і панянки, нє?).

Найвизначнішою є староміська ратуша, куди можна зайти і за певну плату роздивитися всі поверхи, замовити екскурсію, помилуватися виглядом згори, наче ви пташка. Ратуша дуже відома своїм астрономічним годинником. Він показує роки, місяці, години та дні, коли Сонце встає та втікає, також про нашого друга-супутника Місяця не забув, а ще — знаки зодіаку.

Наша Земля розташована в центрі, довкола неї обертаються Сонце і Місяць (Птолемею, привіт, як ся маєш?). Щогодини безліч людей оточує беззахисний годинник в очікуванні вистави! Щось на кшталт лялькового театру.

Фігурки несуть філософську алегорію: людські вади, життя, смерть, розплата за гріхи. По черзі вони всі починають рухатися: скелет тягне мотузку, а янгол здіймає та опускає меч, лики апостолів змінюються по черзі. Чесно кажучи, не знаю чому стільки галасу навколо цього дійства. Тривалість приблизно секунд 20, і чогось цікавого я не побачила. Але то все суб’єктивність.

Далі споглянемо на прекрасний Тинський Храм, або Костел Божої Матері перед Тином. Готика! Краще і не придумаєш. Інтер’єр хвалиться корінням барокового стилю. Північний портал цього храму прикрашений шедевральним барельєфом «Страсті Христові», проте там копія, а оригінал відпочиває в Національному музеї.

Також прогуляйтеся біля пам’ятника Янові Гусу, церкви святого Миколи, палацу Ґольц-Кінських.

Щодо самої площі, то вона є своєрідним деревом, від якого, наче гілки, ростуть вулиці. Багато цікавих вулиць. І все те вирощене з бруківки. Вулички дуже чарівні та атмосферні! Між будинками є мостики-портали, щоб далеко не ходити, вони дещо нагадують архітектуру Венеції. Нотки столиці водяних доріг у Празі, а чого б і ні? Гарно! І, звісно, море кав'ярень та магазинчиків, які звабливо кличуть втомлених під враженнями туристів. Помітила, що майже на кожному кроці (без перебільшення) продається традиційний десерт Праги – Трдельник – це ароматні та смачнющі трубочки, що нагадують листкову булочку. Готуються на відкритому вогні, обмотані на залізяку. Після приготування їх кидають в обійми кориці, цукру, горішків, кокосової стружки і різних смаколиків. Продають як порожні трубочки або з наповнювачами. Ням-ням! І краще їсти зразу з печі, бо холодні трдельнички — це вже не те кіно:).

Насправді, у Празі є океан цікавих місцин, про які дуже довго писати, і я не всюди походила, але уявіть собі: ви гуляєте Прагою — і тут бац! щось бовваніє, дуже схоже на Ейфелеву Вежу! «Гм-м, може, то я пиво перепив?» — подумаєте ви (а пиво хороше, ой хороше!). А ні! Таки так. То – Петршинська вежа. Прототипом стала вже вищезгадана красуня, яка у Франції. До неї можна дістатися ніжками або ж скористатися фунікулером. Ця вежа має два оглядових майданчики, найвищий — висотою 55 м. От вам і Прага, і Париж. All included!

Свою оповідку завершу дещо пташиною темою, а саме: якщо у Вас буде час, то загляньте у Воянові Сади. Туристів майже немає, пташки співають, зелено навкруги, космічні звуки павичів, які ходять серед людей, наче голуби (і такі ж наглі деякі, якщо мова йде про харчі). Також можна декілька штук побачити на фруктових деревах, ото вже нависли на гілля! Павичі — круті пташки, особливо мужчинчики, бо, як бачать самиць, то все — ні їсти, ні пити, гайда танцювати і жіночок звабляти! Цікавий перформанс.

На Прагу треба хоча б два дні мінімум, бо це ціла країна, а не місто! Багато, де можна піти, цікавого побачити, не тільки архітектуру, а й музеї (їх там багато), приголомшливої краси вулички, провулки, незвідані місця, де мало туристів і океан всього-всього! Багато чого можна написати про Прагу, але то краще побачити самому або конкретно шукати цільові місцини.

Прага закохала мене в себе, особливо центральною частиною, я б туди поверталася і поверталася (тільки всіх туристів би десь поділа на момент свого перебування).

Дякую за увагу і хай Вам завжди буде сонячно!

Обкладинка — pinterest.com.