Читати більше
Тарас Боярчук: "Мене надихає Київ, його ритм життя..."
Ні для кого не секрет, що Україна багата талановитими, натхненними людьми, особливо якщо мова йде про сферу мистецтва. Але дуже часто про таких українців ми знаємо не багато, хоча їхня творчість заслуговує на увагу! Саме тому сьогодні ми хочемо познайомити вас із молодим, надзвичайно талановитим митцем з Луцька - Тарасом Боярчуком.
Тарас професійно займається різьбленням по дереву, поєднуючи у своїх роботах різноманітні техніки. Зараз він працює над авторським проектом "Сім чудес Києва", покликаним привернути увагу до проблеми збереження та охорони пам'яток столиці. Саме про це, а також про українське мистецьке середовище, джерела натхнення та творчі плани на майбутнє ми і говорили з Тарасом...
Тарасе, розкажіть, будь ласка, з чого почалось ваше захоплення різьбленням по дереву? Чому саме цей вид мистецтва?
Все почалося зі вступу до ЛВПУ будівництва та архітектури на відділення художніх ремесел. Під час навчання я багато працював у цьому напрямку, розвивався. З часом почав помічати, що чим краще мені вдавалося, чим якіснішими були мої роботи, тим більше мене захоплювало саме різьблення. З того моменту я виконував не тільки навчальні завдання, але й почав брати свої перші замовлення, аби мати змогу ще більше вдосконалити свої навики. Загалом, займаюся різьбленням вже близько 10 років.
Зараз це можна назвати моєю професією, основною роботою. Але якщо ви спитаєте про моє хобі, то я, не задумуючись, відповім, що моя робота і є моїм захопленням!
Окрім навчального закладу, де ви опановували майстерність художнього різьблення по дереву, де ще вдосконалювали свої навички?
Самоосвіта, на мою думку, - головне у досягненні професіоналізму та майстерності у будь-якій сфері, зокрема і в мистецтві. Навчальні заклади ніколи не дадуть того, що дасть самоосвіта та особистий досвід. Я постійно цікавлюся новими для мене техніками, стилями, інструментами, експериментую - без цього не досяг би того, що вмію зараз.
Звичайно, і в навчальних закладів є своя користь - така освіта дає певний напрям, ази ремесла. Але все ж головними залишаються бажання розвиватися, самоосвіта, самовдосконалення...
Отже зараз ви працюєте над проектом "Сім чудес Києва". Розкажіть нам трохи більше про нього: що це за проект, чому ви обрали його темою саме Київ та за яким принципом обирали "чудеса"...
Проект "Сім чудес Києва" - це моя власна ініціатива. Мені хотілося привернути увагу людей до цінних архітектурних пам'яток столиці, котрі потребують захисту, збереження. Наприклад, та ж тисячолітня Софія. Намагаюсь таким чином популяризувати ці об'єкти. Для свого проекту обирав ті пам'ятки, котрі, на мою думку, є найбільш знаковими для всієї України.
Чому саме Київ? Мене надихає це місто, його ритм життя.
Звичайно, на майбутнє є ідея аналогічних проектів для інших міст, і не тільки українських. Хотілося б створити такий проект і для світових локацій... Але це далекоглядні плани, тож про це можна буде говорити пізніше.
У своїх напрацюваннях ви поєднуєте різноманітні техніки (рельєф, скульптуру, графіку, мініатюру). Це, мабуть, дещо ускладнює процес створення картини. Чи є якісь секрети в роботі, які допомагають вам? І чи важливі при цьому матеріали, якими ви користуєтеся?
Звичайно, процес не з легких. Але є один секрет, який завжди допомагає мені досягати успіху - це наполеглива праця та повна свобода дій. Також потрібно наважитись експериментувати, поєднувати, змішувати техніки, стилі. І дуже важливо не боятися помилятись, бо тільки завдяки спробам і помилкам може народитися щось нове, яскраве, позбавлене шаблонів та стереотипів.
Від інструментів та матеріалів, звісно, залежить теж багато. Наприклад, чим якісніші різці є під рукою та чим більший їхній асортимент, тим легше працювати. От, наприклад, зараз планую придбати бормашину та сучасні станки...
Щодо деревини, в роботі, переважно, використовую липу, тому що вона найкраще піддається обробці.
Яка з технік, котрі ви використовуєте в своїх роботах, даються вам найскладніше і чому?
Що вас найбільше надихає у вашій творчості?
Часом шукаю натхнення в мистецтві видатних. Одним з таких, які особливо надихають та мотивують, вважаю Йогана Георга Пінзеля. Окрім того мені дуже подобаються роботи з дерева сучасних німецьких різьбярів з містечка Обераммергау.
Чи був у вас досвід з персональними або колективними виставками?
Як ви вважаєте, чи є в Україні можливості для просування такого виду творчості?
Цікаво було би послухати вашу думку про мистецтво в Україні – чи існує в нас так би мовити, якісна, сформована мистецька спільнота? І наскільки легко чи важко молодим талановитим людям "вибитися в люди", поділитися своїми витворами з іншими?
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
Читати більше
Читати більше
Читати більше