Поль Манандіз: "Для мене українська мова така ж гарна, як італійська чи французька"

23 березня 2018
Редакція

Українські пісні з прекрасним французьким шармом...​ Здогадалися, про його йдеться? ;)

Співак Поль Манандіз закохався в українку, в Україну та в українську пісню, а ми – у його голос та ліричне "Зацілуй". Привабливий, талановитий, мужній, дотепний і легкий у спілкуванні - саме таким є наш сьогоднішній герой! Про своє життя в Україні, знайомство з дружиною та музичні плани Поль розповів нашим друзям з ресурсу ukrainky.com...

ukrainky.com

Як розповідає сам Поль, їхнє знайомство було сплановане долею. Якось його друг, художник з Монмартру, жартома пообіцяв познайомити Поля з майбутньою дружиною. Минув час, аж раптом випадково у соцмережі цей же друг розмістив фото з Оленою, портрет якої малював. "Мене так зачарувала ця дівчина, що я вирішив написати їй, – згадує Поль. – Почали спілкуватися, і не минуло й трьох місяців з першого повідомлення, як Олена завітала в Париж. З того часу ми були разом". Вони прожили майже рік у Франції, але Олена сумувала за родиною. Тож подружжя вирішило навідатися до Києва на один місяць, а залишилось назавжди – Поль закохався в Україну.

Поль, в чому ви вже стали українцем?

Знаєте, я вже майже забув що таке французькі звички, гадаю моя французька частина поступово зникає. Інколи навіть дружина нагадує слова французькою. Саме в ці моменти розумію, що стаю цілком українцем.

Чи завжди розумієтеся з дружиною? Міжнаціональний шлюб – це нові звички-традиції…

Коли кохаєш, намагаєшся подолати непорозуміння. Якщо якісь звички викликали подив чи обурення, то ми говорили відверто і намагалися знайти спільне рішення. У Франції головне правило стосунків – 50/50: сьогодні ти миєш посуд, завтра я, такий підхід влаштував нас обох.

Чи є якась відмінність в ролі чоловіка у французькій та українській сім'ї?

Є, але незначні. Мені подобається, що в Україні справжній чоловік – це той, хто цінує родину. Але для мене незвично, що тільки чоловік запрошує жінку до ресторану, у Франції жінка теж може це зробити. Та загалом українські цінності збігаються з моїми особистими, тому я легко адаптувався. Ми з Оленою цілком природно поэднали французьку та українську культури. Наприклад, дружина зранку снідає круасанами, а я полюбляю сало :)

ukrainky.com

А як ваші рідні сприйняли одне одного? У нас культ тещ-свекрух, чи відчули це на собі?

На жаль, я давно втратив батька, але моя мама і син приїздять до мене в Україну. Ми всі збираємося за великим інтернаціональним столом і завжди знаходимо спільну мову. Мій син навіть встиг стати фанатом "Динамо Київ" і попросив собі форму з логотипом команди. Пам'ятаю, як мама вперше приїхала на наше з Оленою весілля – ніколи не бачив її такою щасливою і зацікавленою тим, що відбувається навколо.

Українські традиції вражають моїх друзів та родину. Мою маму, скажімо, дуже зворушили українські весільні ритуали, вона в усіх брала участь.

Щодо моїх стосунків з тещею, можу впевнено сказати: мені з нею пощастило. Знаю, що деякі чоловіки до тещі ставляться досить стримано, але у нас все інакше. Лілія справжній патріот України, багато цікавого розповіла мені про культуру країни. Вона також повірила в мене і допомагає реалізуватися.

Як сприймають красеня–француза в Україні? Ви ж навіть одного разу знімались в рекламі, як модель – дружина не ревнує?

Українці мене сприймають привітно та щиро. Можливо, тому що Франція особливо цікава, але люди з посмішкою починають розмову. Для мене це передусім можливість культурного обміну двох великих культур. Декілька разів мені пропонували спробувати себе в якості моделі, але я відмовився, бо в першу чергу я співак. Якщо це буде якийсь фотопроект, пов'язаний з музикою, я, можливо, погоджуся, але такого не пропонували.

Моя дружина майже не ревнива, однак, гадаю, українська кров дуже схожа на сицилійську :) Я поважаю своїх фанів та вдячний їм за любов до моєї творчості. Та дружина для мене перша серед усіх, я кохаю її і намагаюся зробити щасливою.

Чи легко вам далася українська мова? Що перше вивчили?

Мої перші слова українською – "я кохаю тебе". Ми з Оленою сиділи на терасі, милувалися краєвидом, я спитав, як сказати "je t’aime".

Вчити українську важко, хоч я знаю кілька мов. Складно запам'ятати деякі правила, а також вимовити літери "и" та "е". Але близькі мені допомагають, кожен день намагаюся спілкуватися українською: в таксі, кафе, з друзями, колегами. Для мене українська така ж гарна, як італійська чи французька. Мені подобається слухати, як хтось говорить українською – це наче солодкий мед.

Яку першу українську пісню заспівали і чому саме її?

Вперше я почув пісню Квітки Цісик, вона мене вразила душевним голосом. Потім почув Ніну Матвієнко та Олександра Пономарьова. Пісня "Квітка-душа" Ніни Митрофанівни настільки припала мені до серця, що саме її я виконав першою. Це був сюрприз для моєї дружини під час весілля: коли вона виходила до вівтаря, я заспівав перші рядки "Ой не зоря в небі запалала, то на землі квітка розквітала". Гості були приголомшені, що я заспівав українською та ще й так чисто. Зараз мені подобаються більш сучасні виконавці, часто слухаю "Скай", Іларію, "Фіолет".

Ви ж навіть певний час працювали з Ніною Матвієнко. Як познайомилися і як вам працювалося?

Ніна Митрофанівна чарівна жінка, дуже її люблю. Вона навчила мене багатьом речам, також підтримала на початку творчого шляху в Україні і запросила у свій тур. Саме для її концерту я записав нову версію колискової "Люляй". Ніна Митрофанівна, наче моя хрещена в українському шоу-бізнесі: завдяки їй я краще зрозумів, що таке українська народна пісня.

Знаєте, під час туру мій виступ тривав лише двадцять хвилин, а Ніна Матвієнко співала майже півтори години. Кожного дня я стояв за кулісами й дивився на неї очима дитини: її виступ, як магія, важко відірвати погляд. Спільна праця поєднала наші родини, ми почали більше товаришувати, ніж працювати.

Після туру з Ніною Матвієнко я працював з Арсеном Мірзояном (музикант, зять Ніни Матвієнко) над французькою версією "Жеральдіни", а з Тонею Матвієнко мали спільний тур.

Чому вирішили почати співати в Україні і який жанр вам ближчий?

Я люблю Україну настільки, що не хочу їхати звідси, а участь в турі Ніни Матвієнко остаточно вплинула на моє рішення продовжувати свою кар'єру саме тут. За два роки вже багато чого досяг та створив, але обрати один жанр досить важко. Я в захваті від народної пісні і водночас мені близький жанр поп-рок із сучасними акцентами. Творчість не має обмежень, головне – висловлювати те, що в серці.

На якому етапі зараз ваша співоча кар'єра у Франції? Ви покинули консерваторію чи якось поєднуєте?

Знаєте, навіть якщо ти маєш перший приз консерваторії, це не має значення, якщо не працюєш у класичному напрямку. Позаяк мене привабив рок та поп-напрямок, класику і свою кар'єру у Франції довелося залишити в минулому. Зараз я цілком зосереджений на творчості в Україні, я хочу тут жити і працювати. Сподіваюся, українські слухачі приймуть мою творчість.

Український музичний ринок насичений виконавцями, як і у Франції, напевно. Яку відмінність ви бачите між нашими "музиками"?

Шоубізнес всюди однаковий: у Франції, Сполучених Штатах, в Україні. Зараз мені більше подобається створювати музику, бо я працюю з людьми, які цілковито себе цьому присвячують. В цьому головна відмінність для мене – задоволення, яке я зараз отримую від роботи.

Яку пісню записали першою?

"Ніч яка місячна". Ви знаєте, що її поява пов'язана з твором Гоголя? Я намагався передати містику цієї пісні, хоча додав більш сучасного стилю. Місяць важкої праці – і результат виправдав очікування. Публіка завжди бурхливо сприймає її на концертах.

Скільки зараз вже пісень у репертуарі і яка найбільш знакова для вас особисто?

Вже маю понад 25 пісень українською, деякі з мого альбому "Мій рай", є також сучасні версії народних українських пісень. Кожна пісня важлива для мене, це наче дитина. Я віддаю творчості всю свою енергію, час, натхнення, тому не маю окремих вподобань.

Яку роль грає дружина у вашій співочій кра'єрі? Ви разом навіть заспівали "Зацілуй". Одна справа жити разом, інша працювати – як вам такий досвід?

Моя дружина – моя муза. Насправді ми хотіли записати спільну пісню французькою ще коли жили у Парижі. Але так сталося, що першим став дует українською. Пісню написали Петро Мага та Анатолій Марді спеціально для нас. Олена хвилювалася, але спробувала, і результат приголомшив усіх. Можливо, люди полюбили цю пісню, бо відчувають у ній справжні почуття. До нас зараз часто звертаються з проханням надіслати запис "мінус" – мелодію, щоб співати зі своїми коханими. Це для нас найбільший комплімент.

Ви виступаєте перед нашими військовими. Як зголосилися? І як сприймаєте те, що відбувається?

Для мене цілком природно перейматися долею українських вояків. У мене росте син, і я менш за все хочу, щоб він одного дня пішов на війну. Але якби таке трапилось, то, скоріш за все, пішов би з ним. Військовий конфлікт в Україні дуже мене зачіпає, серед моїх пісень є й присвячені українським воїнам. Багато моїх друзів, знайомих зараз на фронті. Мене дуже розчаровує, що французи не мають достатньо правдивої інформації про російську агресію, російська пропаганда добре працює у Франції, і це мене теж засмучує. Але зі свого боку робитиму все можливе для України.

Важливий етап у вашій музичній кар'єрі – участь у нацвідборі на "Євробачення-2018". Як вам цей досвід, які висновки зробили?

Я брав участь з однією метою – здобути перемогу для України. Сподіваюся, що одного дня втілю цю мрію. Відверто, розчарований останнім відбором. Кастинг не має значення, треба лише чекати, коли тобі зателефонують і запросять чи не запросять. Мені досі не зрозуміло, наприклад, чому два роки поспіль у нацвідборі участь беруть одні й ті ж співаки. Чому не дають можливості виступити іншим виконавцям – в Україні стільки талановитих співаків! Вони теж мають право заявити про себе.

Які найближчі музичні плани маєте?

Зараз працюю над своїм власним туром, також над другим альбомом і записом нових кліпів. Хочу створити альбом французькою, але про Україну.

Музика – це теж робота. Як виглядає ваш робочий день? І як відпочиваєте? У французів, напевно, своє бачення відпочинку.

Прокидаюся і зазвичай одразу біжу до машини з кавою, потім вмикаю канал з українською музикою – "Країна ФМ" чи MVUA. Щодня співаю, чого інколи не витримують сусіди. Якщо готую концерт, то маю репетиції в студії; якщо записую пісню, то опрацьовую вимову. Також на запрошення радіостанцій чи телеканалів буваю на ефірах, розповідаю про себе, про свою музику.

Відпочинок для мене – це спокійна атмосфера з дружиною, друзями за келихом вина. Але після насиченої заходами зими мрію про відпочинок у Карпатах, обожнюю гори та природу цієї місцевості.

Фото Поля Манандіза, MVUA та з відкритих джерел

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Скляні дива: як львів'янка розвиває мистецтво в Україні
Як і обіцяли, продовжуємо розповідати про цікавих українців, які захоплюють і надихають. Сьогодні цикл "Люди" поповнився ще однією чудовою історією про жінку, яка робить справжні витвори мистецтва. Прегарні фігурки зі скла не залишать вас байдужими. Звідки з'являється натхнення, скільки годин займає робота та яким майстриня бачить розвиток мистецтва в Україні — уже в статті.
Читати більше
Canadian dream, або як франківець привіз в Україну частинку Канади
Вони - молоді та успішні. Uа Modna розпочинає цикл "Люди". Ці історії надихнуть вас почати власну справу і нагадають про значення хобі у житті кожного з нас. Про підтримку, віру та ідеї - читайте у статті.
Читати більше
Українська доглядова косметика: її користь і тонкощі варіння
"Миделко" – не просто виробник косметичної продукції, насамперед, - це команда молодих франківських провізорів та медиків, готових розповісти вам багато цікавого про мистецтво вмивання, підійти індивідуально до кожного випадку та допомогти підібрати правильні засоби. Бо це ціле мистецтво.
Читати більше