Подруги-музи на полотнах Артема Лук'янчука

Коханці, друзі, партнери по арт-проекту, випадкові знайомі в нетривалому особистому альянсі? Як визначити ті незримі емоційні та енергетичні зв'язки, які поєднують в одному із найзагадковіших людських дуетів художника і його музу? Одвічна містерія, як і саме мистецтво, бо непоборне взаємне тяжіння Адама та Єви, генетично закладене усім їх земним нащадкам, у творчих союзах народжує власне "дитя" – живописний "плід" натхненниці й маляра.

Персональна виставка Артема Лук'янчука – вже друга у творчому резюме 24-річного волинського художника – презентує його власну мистецьку взаємодію із музою в серії жіночих портретів. Відкриття відбулось у Галереї мистецтв Волинської організації Національної спілки художників України – саме у цьому арт-просторі молодий митець дебютував кілька років тому, продемонструвавши свої творчі амбіції глядачеві. Вже тоді, вирізнившись серед достойних колег оригінальністю своїх тематичних і технічних інтерпретацій, він змусив прихильних шанувальників і прискіпливих критиків з нетерпінням очікувати на нову зустріч у галерейному залі.

Робота художника з моделями – це особлива творча взаємодія. Як у тебе складалося це спілкування? Хто були твої моделі?

На картинах – мої подруги, яких я люблю і поважаю, знаю впродовж певного часу. У нас склалися гарні відносини, саме тому їм вдалося мені довіритися, розкритися, я б сказав. На деяких роботах – оголені натури. Зробити непрофесійній моделі такий перший крок у своєму житті означає довіритися, відчути себе розкутіше. Тобто, реально був певний емоційний зв'язок. Твори я писав не лише з натури, а й з фотоматеріалу, а головним чином – з уяви. Тому все це – моє бачення, те, якими я їх сприймаю. 

Моє враження, як глядача – ця тепла золотиста кольорова гама у контрастних поєднаннях передає теплоту ваших стосунків.

Так воно і є. Дійсно є розуміння, гарні дружні відносини. Та своє кохання я ще шукаю…

Цікавими є твої технічні експерименти. Ось, наприклад, книжкові аркуші, які нашаруваннями покривають роботу під назвою "Наталія". У мене склалося враження, що ця гарна, вдумлива дівчина багато читає.

Так, вона дійсно любить читати! Я дуже добре знав цю дівчину, вона вчилася на географічному факультеті. Душа у неї творча, мистецька, вона багато читала. Я думав над тим, як зобразити її характер – тому так це і зробив. Вона така "книжкова дівчина".

Твоя робота "Єва" виходить за рамки портрету, набуваючи глибокого символічного змісту. Формат натуральної величини, оголена постать жінки з простягнутою рукою за плодом пізнання з темною фігурою позаду неї роблять полотно дуже живим. Розкажи про цей твір докладніше.

Це інтерпретація біблійного сюжету про трансформацію людини до і після пізнання плоду знань. Моя подруга стала обличчям праматері всього людства, а її жест, яким вона прикриває лоно, показує, що вона вже стала на цей шлях пізнання. Тканина біля ніг Єви говорить про її наступну готовність прикритися одягом, бо вже відбувається внутрішня зміна від невинності до усвідомлення сорому наготи. Я відмовився від звичного використання образу яблука. У центрі плоду пізнання міститься літера "альфа" як символ початку роду людського. У моїй інтерпретації спокусник – це не традиційний змій, а чоловік, який стоїть позаду Єви, очікуючи на її вибір.

Глядачеві дуже цікаво зазирнути у студію художника і поспостерігати за процесом написання полотна. Цікаві фото про процес створення цих картин знайшла на твоїй сторінці у ФБ.

Їх зробив мій друг Віталій Фольварочний. Дійсно, вони виявилися дуже точними. Саме так я працював над роботами, які сьогодні виставив у Галереї мистецтв.

Отож, художник і його музи. Хто вони – моделі Артема? Подруги і приятельки. Їх єднає юнацька розкутість у спільному дозвіллі, взаєморозуміння у спілкуванні та схожість/несхожість реакцій на цей прекрасний світ у непередбачуваному "завтра". Кожен з них  – і дівчата, і юнак – досліджує, насамперед, себе у цій взаємодії: інтуїтивно, не стримуючи власних рефлексій, відкриваючись назустріч, з довірою, щиро…

Художник добре працює з великим форматом: глядач "включається" у простір і сюжет, запропонований автором та його музою, почуваючи себе співучасником взаємодії, і його теж захоплює в енергетичне коло їхній позитивний емоційний зв'язок – це довіра і природність двох небайдужих людей. Тут нема ревнощів. Це тепло відносин гарних друзів, яким затишно тут і зараз. Це також щира повага і захоплення митця характером близької людини ("Альбіна", "Ярина"), прониклива візуалізація непростого психологічного стану подруги ("Сумнів", "Сон"). Вони цікаві один одному, а чистота їхнього внутрішнього космосу зачаровує… 

Творча біографія митця: Артем народився у 1993 році в селі Видраниця Ратнівського району Волинської області. У 2015 році закінчив Інститут мистецтв Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Перша персональна виставка відбулася влітку 2014 року в Галереї мистецтв ВО НСХУ.

Роботи молодого художника виставлялися в Луцьку. У вересні 2015 року арт-проект "Жінка" експонувався у Львові в рамках роботи ІІІ Конгресу культури Східного партнерства "Місія культури в часи криз". Артем – постійний учасник мистецьких подій волинського осередку Національної спілки художників України. Перша публікація про творчість молодого волинянина з'явилася у виданні НСХУ "Образотворче мистецтво".

Розмовляла з художником на відкритті персональної виставки Маша Пилипчук

Про відкриття виставки для "Волинських новин" - www.volynnews.com

Персональна сторінка художника на сайті Галереї мистецтв: www.volart.com.ua/ukr17/artem_lukyanchuk