НЕФЕСТИВАЛЬ У ГУЦУЛЬСЬКОМУ ДУСІ – ВІД ІДЕЇ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ

Арт-простори за межами міст ще не встигли стати мейн-стрімами, бо не виростають, як гриби після дощу. З’являються лише подекуди, однак своєчасно і в потрібних місцях. Проект "Дідова Хатчина" в Яворові на Івано-Франківщині – один з тих, що зв’язує у міцний вузлик людей, арт-, еко-, ремесла та автентику. І саме ця затишна місцина 23 та 24 липня радо прийматиме чимало гостей на "Фестини" – неформальний фестиваль затишного відпочинку в атмосфері гуцульських традицій.
 
Дарина Фурманюк – співзасновник арт-простору та ідейниця фестивалю – залюбки поділилася з нами думками з минулого та майбутнього.

Про ідею "Дідової хатчини"

Ще раніше ми йшли з моїм знайомим Олегом Луканюком і раптово зачепили цю тему. З’ясувалося, що він має приватну територію (територію його покійного дідуся) і давно думає з нею щось зробити, щось корисне і відкрите для багатьох людей. І я вже кілька років марила якимось арт-простором за межами міста. У той же день все на тому і зійшлось. Одна за одною виникало безліч спільних ідей . І еко-простір, і різні напрями в розвитку господарства, пермакультури, мистецькі та музичні проекти на базі "Дідової хатчини".
 

Про Гуцульщину

Гуцульська культура. Насправді ми не акцентуємо увагу виключно на гуцульській культурі. Наша команда і люди, які нам допомагають, люблять і поважають автентику у всіх її проявах. Ми любимо автентичні співи, одяг, традиції … Проектом "Дідова хатчина" частково хочемо донести до інших людей важливість та цінність цього всього.

Я не маю на увазі, що ми мусимо все те переносити в сучасність і використовувати в побуті. Всьому свій час і своє місце. Але в першу чергу ми повинні поважати і пам'ятати традиції та ті культурні скарби, що нам залишили. Відновлювати забуте: звичаї, ремесла.

Уже в іншому випадку, ми хочемо спробувати робити щось нове. За основу брати елементи старини/автентики та пропускати її через призму сучасності.
 

Про місцевих

Місцеві нас дуже підтримуюсь, завжди пропонують якусь допомогу коли дізнаються про наші справи. Є такий старший чоловік пан Василь - справжній гуцул, він живе найближче до нашої хатчини. Якби не він, ми б толком нічого не зробили. Завжди допомагає і руками і порадами!

Взимку ми шукали Ґазду в хатчину. Людину, яка б там перебувала стабільно і могла придивлятись за господарством, оскільки і я, і Олег не завжди маємо можливість бути там. Ми знайшли Володю. Володя сам з Житомира, але довгий час жив в Києві, а тепер вже понад 4 місяці живе там. Сам музикант і шалено закоханий в гори і місцевий спосіб життя.

Насправді хлопці вже дуже багато проробили там роботи. Олег часто залишає місто на довгий час і їде туди. Тижнями там копають, носять каміння, працюють до останньої краплі поту.

Про забавлянки на Хатчині

Ми проводили різного роду заїзди волонтерів/толоки., прибирання території, розмальовували хатку. Насправді культурних заходів як таких ще не було. Більшість була направлена на облагородження території. Але кожен з таких заїздів закінчувався посиденьками коло багаття або при свічках у будинку, теплим спілкуванням, співами під гітару та цікавими розповідями.

Наразі у нас вже загороджена вся територія, маленький город, вівці, закінчується будівництво ще одного будинку і ще багато планів та амбіцій.

 

Про "Фестини"

Фестиваль ми запланували ще дуже давно, але ми були не до кінця впевнені, чи осилимо його, бо проект не комерційний і все ми робимо своїми силами. Узагалі хочеться відмовитись від цього слова "фестиваль". Ми банально хотіли відтворити побут минувшини, забуті ремесла, співи. На кілька днів відмовитись від усього того, чим зараз забезпечені (у місті). У хатчині немає світла. Ми дуже довго думали, планували, як туди провести світло і, можливо, з часом таки проведемо. Але зараз розуміємо, що його відсутність додає особливого настрою. Цього року у нас будуть виступати гурти, я б навіть сказала, що це наші однодумці – "Оленки", "Олово", "Торбан". Будуть і місцеві музики, цимбалісти, трембітарі.

До нас прийдуть місцеві майстри, навчатимуть нас своїх ремесл, які передаються їм з покоління в покоління.

Ідея фестивалю в тому, що люди самі мають творити його. У цьому випадку ми самі собі партнери, спонсори і організатори. Ми підготували платформу, місце, зібрали цікавих колоритних людей.

Для мене особисто місцина, де буде проходити фестиваль ,то магічне місце. Перетнувши огорожу перед хатчиною, ніби проходиш фільтр, який відсіює всі думки і все сміття, що збирається впродовж часу перебування в місті.

 

Від автора

Якщо Вам відгукнулася розповідь про "Дідову хатчину", без жодного вагання пакуйте наплічники та невдовзі вирушайте на "Фестини". Більше інформації про подію шукайте в соціальних мережах.

А від себе додам, що місця завжди знаходять своїх людей. Не встигнемо й оком мигнути, як у Яворові розростеться справжнє мистецьке традиційне гуцульське поселення, на території якого будуть вирощувати обіцяні еко-продукти, відновлювати забуті ремесла, а також виготовляти вручну товари.

До того ж – пожити без світла й Інтернету – це ще той екстрим. Гайда!
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

5 книг української Незалежності
Книжки, з якими асоціюється період української незалежності, у кожного можуть бути свої. Але існують такі видання, де незаперечні цінності — герб, мова, національна ідея — стають єдиними і основними у справі формування нашої державності.
Читати більше
Не шукати зручний момент: є шанс, що він не настане
Про нове життя з Нового року: чому хочеться все змінити та як насправді це реалізувати в 2022 році. Інтерв'ю з практикуючим психологом Інною Гречко про шанси почати щось нове і краще з Нового року.
Читати більше