“Нехай воля у мене крихітна та тендітна, зате характер - кілограмів на сто”

29 квітня 2013
Lilia Kolesnyk

Якщо б ви хоч раз побачили її відео-вірші, ви б не змогли її не запам’ятати. Леона Вишневська - молода івано-франківська поетеса – уже здобула чималу популярність завдяки своїй ліриці, такій не схожій на інші.

Роблю ковток – всередині, мов щось горить.
Щось обпікає полотна душі вправним пензлем
Пікассо.
Де ти? Мій омріяний материк?
Я живу в нескінченній черзі вокзальної каси
і чомусь ніяк не наважусь взяти собі квиток.

Назад у майбутнє чи вперед у минуле?
Туди, де з моїх бажань справді вийде щось
вартісне, путнє.
Де б потяги мрій з дійсністю не зіткнулись.

Між вчора,
сьогодні й завтра прокласти ледь помітний місток,
щоб було до кого повертатись, кого обіймати
і з ким радіти.
Нехай воля у мене крихітна та тендітна,
зате характер - кілограмів на сто.

 


Леоно, розкажи про той момент, коли ти написала свій перший вірш. Як це було?

Це було ще у школі. Написала вірш для участі у олімпіаді з зарубіжної літератури, в якій згодом і перемогла.

Ти пам’ятаєш, якою була у дитинстві?

Трохи дивною. Тоді уявних друзів в мене було значно більше, ніж реальних.

Ти навчаєшся на юридичному факультеті. Чи не думала про те, щоб обрати освіту більш гуманітарного спрямування?

Думала. Волею випадку я опинилась саме там, де мені потрібно було бути. Щоправда, зрозуміла, завершуючи навчання.

Що для тебе поезія? Дар? Тягар? Хобі? Місія?

І дар, і тягар, і хобі і місія. Це синонімічний ряд. Дар і хобі, покликання, за яке я безмежно вдячна. Тягар який треба нести та місія, яку я повинна виконати.

Ти дівчина "з характером"? Чого не любиш і не прощаєш людям?

Швидше, дівчина з принципами. Не люблю лицемірства, прощати вчусь. Але поки єдине, що виходить за рамки розуміння вміння прощати – це зрада.

Які риси свого характеру ти культивуєш, а яких хотілося б позбутися?

Відвертість, цілеспрямованість, гуманізм. А заважає лінь, лінь, лінь і ще раз лінь.

Що ти читаєш? 

Зараз мене знову заковтнула Агата Крісті. Її можу перечитувати по декілька разів за місяць. А загалом, це Сартр, Муракамі, Бредбері, Моем, Бронте, Уелш. 

Яку книжку, на твою думку, потрібно обов’язково прочитати протягом життя? 

Ліна Костенко – "Мадонна перехресть".

Сова чи жайворонок? Коли та в яких умовах тобі найкраще пишеться?

Ні те, ні інше. Або ж своєрідний птахосимбіоз. Найкраще пишеться тоді, коли затишно, коли присутнє абсолютне відчуття внутрішньої гармонії. Коли є тільки ти, аркуш паперу і кулькова ручка як посередник між вами.

Розкажи про свій роман “Маятник”.

Роман ще на стадії написання. Раніше я мала необережність оприлюднити декілька уривків з нього, щоб знати чи у вірному напрямку рухаюсь. Переконалась, більш ніж у вірному. Я скучила за прозою.

Мабуть часто доводиться чути різні думки про свою творчість. Як реагуєш на критику?

Цілком адекватно. Хоча, ще досі не отримувала здорової конструктивної критики на свою адресу.

Як гадаєш, ти є прикладом для наслідування чи, як то модно зараз казати, role model для когось? 

Не виключаю цього, але навряд. Щоб бути взірцем, потрібно як мінімум прожити декілька життів у одному, мати досвід, мудрість.

А хто є взірцем для тебе?

Намагаюсь брати приклад з тих людей, які в той чи інший відрізок часу певним чином вплинули на формування мого світогляду та становлення мене як особистості загалом: Ліна Костенко, Ірина Вільде,Тоні Моррісон, Рей Чарльз, Джиммі Хендрікс, Том Йорк, Енді Уорхол, Стендаль та Бейонс.

Чи подобається тобі жити у Івано-Франківську? 

Я патріот свого міста. Мені в ньому безпечно та затишно. Звісно ж, можна розводити демагогії стосовно низки недоліків, безперспективності та комплексів меншовартості, але ти ж можеш втекти, поїхати кудись (закордон чи не зовсім) проте, рідна земля з тебе не дінеться нікуди.

А ще я б хотіла жити в епоху Ренесансу. Хоча, жити потрібно зараз і сьогодні – так, наче кожен день може бути останнім. 

Якою ти бачиш себе років через 5, 15, 25?

Щасливою.

Що для тебе в житті найголовніше?

Любов, мрії, щирість та віра у власні сили. Це, як на мене, головні складові щастя.


Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

«Ми підтримуємо руки тих, хто колись тримав наші»: історія "Ґудзика"
У статті мова піде про одеський бренд виробів із фетру "Gudzyk", який дає можливість реалізації людям пенсійного віку. Вироби, які зроблені з любов'ю та ніжністю. Як прийшла ідея та де бабусі беруть натхнення, — далі.
Читати більше
Ганна Ручай: "Українця середнього класу так само мало цікавить Україна, як і ситого європейця"
Про книговидання в Україні, про що має писати автор та які є виклики та небезпеки для української мови — читайте в інтерв'ю з редакторкою та письменницею Ганною Ручай.
Читати більше
Леся Кічура та її шлях до письменницького успіху
​Вона — мама, яка пише добрі казки не лише для своїх дітей, а й для всієї малечі України, бо її соціально-книжковий проект "Добрі мамині казки" продовжує мандрувати країною. Про складнощі, нюанси та кропітку працю — у статті нашої авторки.
Читати більше