Людмила Калабуха “Моя книга “Коли говорити “ТАК” допоможе  знайти сили для змін у своєму житті”

Як народилася ідея зробити книгу у форматі реальних історій різних людей?

Після виходу моєї першої книги “Почніть говорити “НI”: як упевнено відмовляти та викликати повагу” щодня надходили десятки відгуків і майже всі люди писали, що саме історії моїх друзів та клієнтів були для них найціннішими і вражали. І це правда! Людям подобаються історії! Те, що ми розказуємо в колі друзів: що нас зачепило, здивувало чи обурило. Про таких самих неідеальних спражніх  людей, в яких ми бачимо себе.

Далеко не кожен автор наважиться розповісти про свою родину чи про своє коріння, походження. Чому Ви у своїх книжках настільки відверта? 

А я завжди відверта. Навчилася дозволяти собі бути неідеальною, давно припинила вимагати ідеальності від близьких та друзів. Та навіть від далеких не вимагаю. 

Всі ми люди, всі маємо право на емоції і помилки. І, за словами моїх читачів, історії стосунків з рідними та історія моєї родини – це про кожного з нас. Просто не кожен наважиться про це розказати. А я можу, хочу і розказую. Про непорозуміння, які нам вдалося подолати. Про непрохані поради, які руйнують долі і як цьому протидіяти. Про те, як важливо знати своє коріння і пишатися тим, який рід стоїть за нашими плечима. Яку силу дає відчуття приналежності до рідного місця, сім’ї, Батьківщини. 

Це стратегія чи внутрішня потреба?

Так внутрішня потреба, яка стала стратегією. Ціль якої – щоб як можна більше людей замислилися над тим, хто вони, хто їхні предки, почали вивчати історію свого роду і як це може допомогти знайти себе, свою справу та спільну мову з батьками та дітьми. 

Яким, на вашу думку, має бути баланс між розвитком бізнесу і власним особистісним розвитком?

От якби ви мене спитали, як знайти баланс між робою та сім’єю, я б реально не знала, що сказати. І не бачила ділової дами, яка б такий баланс знайшла. По-справжньому знайшла, а не для інтерв’ю в глянці чи постів в інстаграмі, де вона розказує, яка вона і щаслива дружина, турботлива мама і бізнес-леді, в якої все зашибісь. Мені б хто розказав, як знайти баланс між робою та сім’єю, от я б раділа, от вдячна була б!

А от відповідь на запитання про баланс між бізнесом і особистісним розвитком – очевидна! Тільки людина, що працює над собою, відкрита новому досвіду та технологіям, що змінюються щодня, успішна як в бізнесі, так і в житті. 

Нас ще змалку вчать не реагувати на негатив. А виявляється, що реагувати таки треба, та ще й правильно… Як навчитися говорити «ні» шаблонним установкам? 

Змінюються часи, змінюються обставини, в яких живуть люди і не можна керуватися установками та переконаннями, які давно неактуальні і навіть шкідливі. Навіть, якщо їх “сповідують” наші батьки, друзі, розпіарені “гуру” та середовище, в якому ми виросли чи зараз перебуваємо. 

Для мене єдиний критерій, яким я керуюся в бізнесі та житті – здоровий глузд і внутрішнє відчуття правильності чи ні. 

Як навчитися говорити «ні» шаблонним установкам? Слухати своє серце, власний досвід і здоровий глузд. Вони ніколи не підведуть. Просто дозволити собі право на власні цілі, а не керуватися рішеннями інших людей. 

Наведені вами приклади є досить цікавими, зокрема про Конан Дойла та Шерлока Голмса. Яку роль у вашому житті відіграють книги? Якій літературі варто сказати «так!»?

Яка надихає. Яка допомагає повірити в себе, в свою справу і свою країну. Яка відповідає вимогами часу і вашому настрою. Яка є правдивою і складається враження, що написала для вас і про вас. Коли, здається, що автор розмовляє із вами особисто або пише так, що хочеться встати і бігти покращувати цей світ.

Ваша книга переконливо свідчить, що кожна історія успіху - абсолютно унікальна. Чи варто шукати собі орієнтир у бізнесі чи житті?

Насправді, всі історії успіху мають одну спільну рису – мої герої  - наші сучасники, українці, мої друзі - ніколи не здавалися і йшли до своєї мети. Незалежно від того, у багатій чи бідній родині вони народилися, підтримував їх хтось чи ні, мали вони амбітні цілі і чіткий план чи просто виживали, щоб прогодувати себе та своїх рідних. І єдиним орієнтиром для них стало бажання змінити ситуацію, у якій опинилися, їх категорично не влаштовували життя, яке у них було. От це і є основний орієнтир – відчуття того, що потрібні зміни. І тоді завжди знайдуться способи і можливості, як це зробити. 

Романтична комедія 2008 року «Завжди говори «так» демонструє неабияку силу цього короткого слова. Як не потрапити у полон власної згоди і знайти-таки золоту середину?

Навчитися говорити “НІ” – саме про це я і написала свою попередню книгу (увійшла в ТОП-10 Кращих Книг України 2017 і вже 3  роки у всіх інтернет-магазинах зі стікером “Хіт-продажів”). Сказати “НІ” собі слабкому і невпевненому, нав’язаним іншими цілям, непотрібним людям, хибним установкам та образу “хороших дівчаток та хлопчиків”, на яких так зручно їздити і які відчайдушно хочуть подобатися іншим навіть у збиток собі. 

Важливу роль для кожної людини відіграє підтримка близьких, але історія знає багато випадків, коли саме відсутність такої віри найрідніших робить особистість ще сильнішою. Наприклад, Вінстон Черчилль мав складні стосунки з батьком, а став людиною, яка фактично змінила історію своєї країни. 

Мені в цьому плані поталанило – мої чоловік та дочка завжди підтримують мене і вірять в те, що я роблю. Та, на жаль, не всім так щастить. Тому дуже важливо розвивати впевненість в собі та самодостатність. От тому в моїй новій книзі “Коли говорити “ТАК”: як повірити в себе та реагувати на негатив” є десятки інструментів, як це зробити.

Подорожі дають неабиякий досвід та впевненість у собі. А що ж робити тим, хто поки що не має можливості мандрувати? Звідки почерпнути ту впевненість?

Насправді, можливість мандрувати мають всі! Взяти наплічник і відправитися в сусідній ліс, поїхати незвичним маршрутом на роботу або просто пройти вулицями, якими ви ніколи не ходили. І якщо (поки що) у вас нема можливості їхати/летіти на край світу, мандри нас очікують за порогом нашого дому. Просто треба дати можливість дорозі повести вас до нових вражень, друзів та відкриттів! Ще краще це зробити спонтанно, без детального панування. Неочікувано для всіх і себе самого. От і нове джерело для прокачки впевненості – відчуття, що ви вільні! 

Обидві історії написання книжок були для вас досить спонтанними…То чи плануєте ви продовжувати літературну діяльність?

Так! І хоча моя книга вийшла тільки 3 місяці тому, а вже б’є рекорди продажів і номінована на Кращу Книгу Року, вже летять повідомлення з різних країн та всіх куточків України, що мої книги читаються за 2 вечори – по одному на кожну – і люди хочуть ще! Тому саме ви – мої найкращі в світі читачі – спонукаєте мене вже знову полювати на цікаві історії, записувати нові ідеї на серветках в ресторанах, в замітках в телефоні, витрушувати із людей такі подробиці, про які не знають їхні мами, чоловіки, дружини та шефи.

І збираю я їх, щоб розказати вам. Надихнути, підтримати тих, в кого опускаються руки. Кого переконали, що всі ніші зайняті, сфери поділені, на вулиці найбільша криза століття і в людей нема грошей. Що у вас “нема шансу”, як кажуть мої польські бізнес-партнери. Що не можливо реалізуватися і стати щасливим, якщо у вас нема 1,2,3,4 і ще з десяток того, що потрібно мати для втілення ваших мрій.

Тому приєднуйтеся до мене в соцмережах

Facebook

https://www.facebook.com/kalabukha.l

Instagram

https://www.instagram.com/kalabukha.l/?hl=ru

Tiktok

https://www.tiktok.com/@kalabukha.l

І я з радсітю напишу ваші історії в новій книзі із робочою назвою “Завжди говори “ЗАВЖДИ”. 

Чекаю!