Лідія Селянко: "Моя мета закохувати людей в життя"

30 вересня 2016
Редакція
Нове, сучасне покоління творчих особистостей прагне самовиражатись у своїй творчості повною мірою. Вони відкривають нові гілки мистецтва, показуючи вже звичні всім явища абсолютно з нового боку, демонструють їх справжню багатогранність. Саме тому, декому сучасне мистецтво може здатися інтригуючим, адже зрозуміти його зовсім непросто.

Однією з таких митців нового покоління є молода українська художниця - Лідія Селянко. Стиль, в якому вона працює, можна охарактеризувати як постмодернізм. Лідія є "Членом Національної Спілки Художників України", а також брала участь в престижних виставках в Україні, Великобританії, Німеччині, Росії та Чорногорії.
 
Ми вирішили поспілкуватись з художницею та дізнатися більше про її творчість.

З чого почався ваш творчий шлях? Коли ви зрозуміли, що бути художницею – це ваше покликання?

Я малюю з самого дитинства. Перший спогад, пов'язаний з живописом, який відклався в пам'яті: я, 5-річна, сиджу в кімнаті з високими стелями, стіл завалений фарбами, пензликами, фломастерами та олівцями. Тоді я могла захоплено малювати день і ніч без зупину. Напевно, ще тоді, я знала, що хочу бути художником. Ну, а у свідомому віці, вже навчаючись в Національній Академії Мистецтв України, мене чекала моя перша значуща перемога як професіонала. Моя робота здобула перемогу на конкурсі в рамках «Українського тижня мистецтв». Ця картина поїхала до Берліна на виставку "Дні слов'янського мистецтва в Берліні". Це було перше представлення моєї картини за кордоном. Після цього була участь у багатьох виставках в Україні та за її межами (Німеччина, Чорногорія, Англія, Росія), але перша перемога назавжди в моїй пам'яті. До речі, картина, яка перемогла, це картина-літографія "Корови" - це сплетіння ліній, візерунків, вдивляючись в які можна помітити окремі елементи. Символічно, що основу для мого нинішнього стилю робіт - вже в живопису - я почерпнула саме з цієї картини. До речі, з графіки в живопис мені захотілося перейти саме через те, що не вистачало яскравих насичених кольорів. Тому мої роботи зараз рясніють яскравими фарбами.
 
Одним з останніх подій у світі образотворчого мистецтва, в якому я брала участь у цьому році була Всеукраїнська трієнале "Живопис-2016". На ній я представила одну з своїх улюблених картин - "Захід сонця в Одесі". Виставка перевершила всі мої очікування за рівнем робіт. Зазвичай такий рівень я зустрічала тільки на закордонних виставках або на виставках закордонних художників в Україні. Це приємно дивує, мотивує розвиватися і творити!

Безумовно є художники, якими ви захоплюєтеся. Чи впливають вони на вашу творчість? Де, взагалі, черпаєте натхнення?

Улюблені художники: Сальвадор Далі, Пікассо, Моне, Демцю та Ройтбург.

Мене надихнула поїздка в Тайланд на багато нових картин, які будуть представлені на цій виставці. Я і раніше любила писати море, барвистих птахів, і фантастичні візерунки. Тайланд ще більше наповнив мої картини яскравими емоціями і сенсом.
 
Чи пробували свої сили в інших мистецьких сферах?

Ні. І не хочу. Я знайшла себе, своє покликання. Відчуваю себе щасливою. Якби я співала, танцювала або була кондитером, я б не змогла себе реалізувати, оскільки бачу себе, і хочу далі займатися саме написанням картин.

Як називається напрямок, в якому ви працюєте? Чим він характеризується?

Я пишу в стилі: постмодернізм з елементами трансавангарду. Багато істотних рис постсучаснісості втілюється у постмодерністському мистецтві. Подібно до того, як сучасність знайшла своє найяскравіше вираження в мистецтві модернізму і авангарду, так само сучасність знаходить своє найсильніше вираження в мистецтві постмодернізму. Мені подобалося це завжди.
 
Що ви хочете донести людям через своє мистецтво? Який «меседж» передаєте через свої картини?

У кожну картину я вкладаю певний меседж. Ці фантастичні візерунки це яскраві емоції почуття між людьми. Ці візерунки як сплетіння думок, емоцій і почуттів між людьми; це сплетіння подій, які наповнюють емоціями, людей, друзів, рідних, коханих. Картини висловлюють яскраві емоції, яскраві фарби життя. Я впевнена, що до людей дійде моє посилання.
 
Ви брали участь в багатьох виставках в Україні та закордоном, спілкувалися з митцями тощо. Чи є різниця в сприйнятті сучасного мистецтва в Україні та в інших країнах? Як взагалі ви можете охарактеризувати ставлення українців до сучасного мистецтва?

Завжди, коли я подорожую по світу, я відвідую музеї, сучасні виставки та галереї. Спілкуюся з художниками, дізнаюся, щось з перших вуст. Я вважаю, що у кожної людини є своє сприйняття та розуміння мистецтва, яке залежить від світогляду. У різних країнах мистецтво культури дещо інше. В Україні сучасне мистецтво активно розвивається. Останні кілька років відкрилися безліч галерей і платформ для виставок. Це говорить про те, що Україна долучається до світової культурної громади. Оскільки наша країна і люди дивовижні. Нам є, що показати всьому світу.
 
Незабаром відбудеться ваша персональна виставка. Як проходить підготовка до цієї події? Чи траплялися якісь труднощі в організації?

Підготовка проходить дуже активно. І поки що, слава Богу, ніяких труднощів не було і, швидше за все не буде. Насправді вже майже все готово, багато картин написано. Є ще ідеї, які я хочу реалізувати. Над кількома картинами я ще працюю. В основному картини будуть вперше представлені саме на цій виставці.

Які плани на майбутнє? Можливо, плануєте організувати виставки в інших містах України чи за кордоном?

У планах поки що виставки, виставки і ще раз виставки. Хочеться ділитися з людьми своєю творчістю, частинкою себе не тільки в Києві, а і в інших містах. Не хочу загадувати наперед, але думки є. Поки що я хочу радувати людей у своїй країні.

Зараз Лідія готується до дебютної персональній виставці, яка відбудеться вже 11 листопада. Місія художниці - передати різноманіття життєвих фарб і «закохувати людей в життя». Тож всіх прихильників сучасного мистецтва запрошуємо :)
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Михайло Блехман: "Україна для мене понад усе"
Часто-густо замислююсь: як почувається людина, яка виїхала з України багато років тому? І живе навіть не в іншій країні, а в іншій півкулі? А коли ця людина - письменник? Чи отримує він підтримку від колишніх співвітчизників? Чи цікавляться долею митця в Україні? Питань купа, а чи можу отримати на них відповіді...
Читати більше
​Олег Майборода: "Життя дається один раз. І витрачати час на сум не раціонально"
Абетка Олега Майбороди, що вийшла друком у видавництві "Талант" наприкінці 2017 року, вирізняється тим, що вона написана прозою. Прочитала її - і в мене одразу виникли питання до автора. Тим більше, що давно спостерігаю за творчими досягненнями свого земляка
Читати більше