"Варто почати з себе. Тоді все буде так, як того хочеш ти"

4 травня 2014
Anna Babicheva

Ти одночасно і художниця, і фотограф, як тобі вдається поєднувати ці два види діяльності?

Весь секрет у тому, що коли ти хочеш чимось займатися і щось тобі дійсно близьке до душі, то ти готовий жертвувати часом на сон чи відпочинок. Але чи може бути кращий відпочинок ніж заняття улюбленою справою? Як малювання,так і фотографія, є досить спорідненими, тому немає особливої потреби розриватися між ними і не виникає особливих проблем у їх поєднанні.

Як ти вважаєш, це є твоєю справою життя?

Я б хотіла, щоб саме малювання було моєю справою життя. Мене особливо приваблюють дитячі книжки, хотілося б, що я займалася саме ілюструванням дитячих книг. Також дуже прагну до викладання, думаю, що це правильно мати бажання поділитися тим, що вмієш, а не тримати свої знання і вміння за великим замком .

А яку саме дитячу книжку ти б хотіла оздобити? Є улюблена?

Моя улюблена книга вже є надрукована і проілюстрована моєю подругою з Києва, Мариною Михайлошиною, це книга Романа Скиби "Баламутинки". Але думаю, що я б не змогла проілюструвати її краще, ніж Марина :) Що ж до книги, яку я б хотіла проілюструвати, важко назвати улюблену, але я впевнена, що це була б не казка, а саме збірка дитячих віршів.

Чи вдається тобі заробляти на свої примхи? І яку найбезглуздішу і найнепотрібнішу річ ти собі придбала?

Після цього запитання я зрозуміла, як нецікаво я живу:)

Скільки не думаю, не можу згадати безглуздих речей. Я дуже люблю хороший папір для малювання, хороші дитячі книжки, тому переважно вони і є моїми захцянками, на які я готова віддавати з кишені стопки грошей, а потім місяць "смоктати лапу".

А насправді більшість моїх грошей наразі іде в навчання і на забезпечення більш-менш спокійного способу життя. Тому легше сказати, що у мене або немає особливих безгуздих захцянок, або мій мозок обмежує мене від них, поки на них немає можливостей.

Що для тебе щастя? Є якийсь твій рецепт?

Я щаслива , що я можу займатися улюбленою справою, як тяжко б не було. Для мене щастя, що у мене є люди, які мене підтримують у моїх починаннях і люблять, такою як я є.

Щастя - це коли не боїшся завтрашнього дня і маєш хоча б 0,00001% впевненості, що завтра все буде так, як ти планував, або хоча б так, щоб ти зміг справитися з речима, які тебе чекають попереду.

А на рахунок рецепта, думаю тут все просто. Що віддаєш, те і маєш. Головне працювати, не покладаючи рук з дня у день, любити близьких і радіти тому, що маєш, і тоді все просто мусить бути добре, як не сьогодні, так завтра.

Яка на твою думку доля в нашої країни? Що гадаєш станеться з нею у світлі всіх євроінтеграційних подій?

Провокаційне питання:)

Думаю, що майбутнє не дуже хороше,а краще навіть сказати фатальне. Не зважаючи на величезну кількість людей, які готові покласти своє тіло заради України, все ж у нас є купа справжніх виродків та ідіотів, які і довели до того стану, який є зараз.

Як на мене, те, що треба, це нормально жити по правилах і дотримуватися якихось моральних норм. Це нормально уступати місце бабусям-дідусям у транспорті, нормально викидати сміття в правильну урну чи переходити дорогу у відповідному місці. Кожен сам для себе вибирає, як йому буде краще, і як він хоче жити, але як на мене, де б ти не був в кінці, куди б ти не поїхав, ти всерівно візьмеш з собою себе. Тому, якщо тут наразі купа невихованого, розбещеного грошима, увагою і страхом інших народу, вказати їм правильну дорогу в одне місце, варто або знайти спосіб позбутися\перевчити\перевиховати їх і не боятися, або мовчати і терпіти, якщо тебе все задовільняє.

На мою думку, якщо ми навіть потрапимо в Європу, та ж купа людей, які не дуже хочуть бути людьми, так і залишиться, і будуть продовжувати отруювати життя іншим, всерівно як ми будемо називатися тоді, Європа чи Падмасков'є.

Варто почати з себе. Тоді все буде так, як того хочеш ти.

Що тебе надихає?

У мене немає особливих "збудників" фантазії, муз, чи чогось такого. Малюнки просто лізуть з мене один за одним. Без цього просто нема нічого, усе не має сенсу. Добре мені чи погано,будь яка емоція чи подія,особа, чи навіть звичайний ранок вже є достатньою причиною для творчості.

посилання на роботи Надії Кушнір

http://vk.com/nadjozna_group
http://nadjozna.wix.com/nadjozna

розмовляла Анна Бабічева

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Автора Категорію Публікацію

8777

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Скопіюйте цей код на ваш сайт, або блог:

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

UA Modna 0 Facebook

Інтерв'ю

Як українка після діагнозу тріумфувала в Каннах

Про те, як захворювання спочатку порушило звичне життя, а потім дало поштовх до внутрішньої трансформації та привело до створення короткометражного фільму. Ексклюзивно на Ua Modna.
Читати більше

Редакція

1512

Інтерв'ю

5 книг української Незалежності

Книжки, з якими асоціюється період української незалежності, у кожного можуть бути свої. Але існують такі видання, де незаперечні цінності — герб, мова, національна ідея — стають єдиними і основними у справі формування нашої державності.
Читати більше

Ігор Бондар-Терещенко

2336

Інтерв'ю

Не шукати зручний момент: є шанс, що він не настане

Про нове життя з Нового року: чому хочеться все змінити та як насправді це реалізувати в 2022 році. Інтерв'ю з практикуючим психологом Інною Гречко про шанси почати щось нове і краще з Нового року.
Читати більше

Ірина Гуральчук

1984