Джіджі Вонг, інтелектуалка з Кремнієвої долини і один з кращих фахівців світу зі стартапів, називає два чинники, які гальмують в Україні інновації.
Це бізнес-безграмотність стартаперів та, найголовніше, - криза довіри у професійному середовищі.
Джіджі Вонг, інтелектуальна зірка Кремнієвої долини і професор Стенфордського університету, приїхала в Київ не на екскурсію. Будучи одним з найкращих у світі фахівців з розвитку інноваційних проектів та членом правління освітнього центру MIT/Stanford Venture Lab, відомого своєю бездоганною в наукових колах репутацією, Вонг допомагає створити в Україні новий навчальний заклад.
Цей проект буде називатися просто - Американський університет в Україні (AUUA), відкриття якого планується на вересень 2016 року. Передбачається, що це буде найпрестижніший вуз в країні - з викладачами з провідних американських вузів, відповідною програмою і дипломами, які будуть визнаватися нарівні з дипломами університетів США.
Втім, для Вонг це далеко не найбільш амбіційний проект в кар'єрі. Більше 20 років вона консультує стартапи по всьому світу, а тепер допомагає одному з найбільших вузів Європи - університету Амстердама, світовому виробнику електроніки компанії Samsung і ще як мінімум десятку інших великих компаній світу. Сама Вонг у своїй кар'єрі особливо виділяє запуск в 1996 році проекту Pacific Internet в Сінгапурі - ця компанія тепер стала одним з найбільших Інтернет-провайдерів Азії.
Також професор Вонг працює в одному з відомих навчальних центрів Кремнієвої долини MIT / Stanford Venture Lab. Тому про проектування та запуск стартапів вона знає багато і охоче розповідає про це.
Перед тим як перейти до Кремнієвій долині, по-американськи усміхнена і комунікабельна Вонг з цікавістю розглядає фото пейзажівУкраїні й потім робить висновок, що ця країна по-своєму дуже хороша.
У чому секрет Кремнієвої долини і чому в одних країн виходить створювати успішні технологічні центри, а в інших ні?
Вся справа в інноваційній культурі, яку складно повторити в іншому місці. Перше, що там [в Кремнієвій долині] помічаєш, - це високий рівень довіри. Незнайомі люди готові ділитися один з одним ідеями, а багато конкурентів співпрацюють. Хай-тек створює нові динамічні ринки, і якщо замість взаємодопомоги ви будете битися, то втратите час.
По-друге, це культура ризику. У Кремнієвій долині ніхто не боїться зробити помилку, і на це орієнтуються в тому числі й інвестори - вони воліють мати справу з тими, хто вже хоч раз помилявся, отримав урок і знову взявся до справи. Це тісно пов'язано з американською культурою. У Європі до поразок і помилок часто ставляться як до чогось фатального.
Важливо і те, що люди в компаніях Кремнієвої долини відчувають рівність - керівник вислуховує підлеглих, а відповідальність за проект розподіляється між усіма. Багато співробітників стартапів працюють не за фіксовану зарплату, а за частку прибутку в проекті, тому команда орієнтована на результат.
Що ж дозволяє створювати успішні інноваційні центри в інших місцях і країнах?
Кожна країна закладає у розвиток середовища для технологічних проектів сильні сторони своєї культури. Наприклад, у Південній Швеції є успішний стартап-центр в місті Мальме. Там підприємці отримують широку підтримку від спеціалізованих приватних і державних агентств. А шведський Інтернет-гігант Telia розробив спеціальні технології для розвитку Інтернет-проектів. Підприємці за мінімальну плату отримують до них доступ і можуть на їх основі розвивати власні продукти. Це дозволяє найкращим проектам і технологіям виходити за межі країни.
Дуже цікавий досвід Амстердама. Для голландців типова культура рівності і справедливості. Це сприяє співпраці людей і допомагає їм розвивати великі інноваційні проекти, такі як сервіс бронювання хостелів booking.com.
Хороші стартап-проекти з'являються навіть в Китаї. Ця країна, де знижується державне регулювання в інноваційній сфері, поступово відкривається світу. А самі китайські підприємці дуже наполегливі та високомотивовані.
Чого не вистачає Україні для розвитку позитивної стартап-культури?
В Україні хороша технічна освіта і багато мотивованих людей. Але є велика проблема - ви не довіряєте один одному. Я бачила багато ваших команд, які одночасно роблять схожі проекти, але не хочуть об'єднуватися і обмінюватися інформацією. Вони грають в суперництво, а це суперечить культурі стартапів. Якщо люди працюють разом, вони набагато швидше розвивають продукт.
Якщо дивитися більш глобально, то розвиток стартап-культури важливо починати зі змін у сфері освіти. У більшості технологічно підкованих та ініціативних людей погано з навичками підприємництва. Вони слабо уявляють собі, як розвивати продукт, як його просувати. Тому й інвестори не виявляють до них інтересу.
Важливо відкрити Україну світові. Я пам'ятаю, як два роки тому ваш уряд підтримав інноваційний форум Kyiv City Open Door і запросив до Києва групу інвесторів з Кремнієвої долини. Це було дуже корисно для українських стартапів - багато американських інвесторів навіть не знали, де знаходиться Україна. Приїхавши, ми побачили, що тут хороша технологічна база, непоганий внутрішній ринок і багато цікавих ідей.
Сьогодні запрошувати інноваційних підприємців в країну ще важливіше - багато іноземних інвесторів не знають, що тут відбувається. Мало хто розуміє, що війна йде лише на маленькій території, а вся інша частина країни - мирна і цікава своїми можливостями. Головне, чого не повинна робити держава, - це намагатися управляти розвитком стартап-культури. Такий досвід ніде не був вдалим.
Наскільки тепер відомі українські проекти в Кремнієвій долині?
На останній інноваційній конференції в Сан-Франциско було представлено кілька десятків українських стартапів. Приїхали й українські інвестори, яким цікаво вкладати кошти в інноваційні технології. У порівнянні з попередніми роками - дуже помітна різниця.
Який відсоток стартапів в Кремнієвій долині в середньому знаходить підтримку у інвесторів?
Один мій друг, керівник венчурного фонду, розповідав мені, що за останній рік він поспілкувався приблизно з 1 000 компаній-розробників. Але інвестував гроші тільки в дві. Отримувати фінансування під ідею непросто. У 95% команд не виходить вивести свій стартап на хороший рівень, і помилки вони допускають досить типові.
Які стартапи, на вашу думку, будуть потрібні наступні десять років?
Найпотужніший тренд, який зараз відчувається, - це глобальне зростання безробіття. Розвиток технологій вже через кілька років призведе до того, що в цивілізованих країнах багато людей опиняться без роботи, і це викличе соціальну напругу. Як запобігти цьому? Чим зайняти людей? Стартапи, які намагаються вирішити цю проблему, користуються великим успіхом у інвесторів. Ще одна ніша - екологія: альтернативні джерела електроенергії, видобуток води в посушливих регіонах і так далі.
(
via)
uapost.us
Якщо вас цікавлять українські стартапи, вам також варто почитати:
Як українець продав у США свій бізнес за $10 млн
Українець Дмитро Костик створює глобальну мережу закладів з інтерактивними столами
10 світових стартапів, зроблених в Україні
6 всесвітньо відомих IT-компаній, створених в Україні
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
