Гордій Остапович, майстер спортивного запам’ятовування: "Коли пам'ять стає кращою, то і впевненість в собі зростає"

10 грудня 2014
Svitlana Ivanyshyn-Ugryna
Гордій Остапович займається швидкочитанням і спортивним запам'ятовуванням у Львові. Та ще й не просто займається, а викладає ці два предмети, вчить інших людей. Цього року він буде представником України на чемпіонаті світу зі спортивного запам'ятовування. Цей чемпіонат буде відбуватися в середині грудня на території Китаю, на острові Хайнань, в місті Хайкоу. 

Поясни, що взагалі означає швидкочитання і спортивне запам'ятовування? І наскільки воно розвинене в Україні? 

Ну, спортивне запам'ятовування як вид спорту виникло на початку 90х років, Чемпіонат світу проводиться починаючи з 1991 кожного року. Як правило, це відбувається на території Лондону, тому що Міжнародна Федерація цього виду спорту знаходиться в Лондоні, і саме представники Великобританії свого часу були дуже прогресивними в цьому питанні. Звісно, з часом спортсменів ставало все більше і більше, зараз чемпіонат світу трішки мандрує різними країнами. Наскільки спортивне запам'ятовування розвинене в Україні – взагалі не розвинене.

А як ти до цього прийшов? Ти ж знайшов його, отже, цей вид спорту вже десь був. 

Насправді, це відбувалось дуже просто – я викладав швидкочитання, а однією з його частин є мнемотехніка – як швидко запам'ятовувати різні числа чи термінологію. І все більше і більше від моїх студентів було запитів: "А як запам'ятати ось це, а як ось це?" Шукаючи таку інформацію, я наткнувся на сайт Міжнародної Федерації спортивного запам'ятовування, на їхні дисципліни, чим вони займаються, і сам почав плавно цим займатись. Я навчився запам'ятовувати колоду карт, навчився запам'ятовувати великі числа, довжелезні, потім навчив інших людей. Майже всі люди, які цим займаються в Україні, знаходяться на території Львівщини, зокрема, в самому Львові і, як правило, це мої студенти.

Тобто, в Україні цей вид спорту представлений виключно на Львівщині? В інших областях цим не займаються?

Є декілька людей, які займаються в інших областях, я з ними знайомий і спілкуюсь, але на такому рівні як у Львові ніде ще немає. 

На базі чого ти викладаєш у Львові? При якомусь клубі чи це якось організаційно оформлено?

Умовно кажучи, це моя власна школа. Поки що навчання не на офіційному рівні, але, думаю, в 2015 році вже буду реєструвати її повноцінно і офіційно. 

Наскільки це користується попитом? Які категорії людей стають твоїми учнями? 

Різні категорії людей. Якщо говорити про молодь, то вона завжди захоплюється всілякими фокусами пам'яті – як швидше запам'ятати колоду карт і сказати, яка карта знаходиться, наприклад, рівно на 18 позиції, і як не задумуючись це зробити – отакі фокуси їх цікавлять. Якщо говорити про старшу аудиторію, то в них чіткі завдання – навчитися запам'ятовувати поіменно якомога більшу кількість людей. Що також важливо – в травні у Львові проводився конкурс по запам'ятовуванню облич людей та їхніх імен, цей конкурс називається "Золоте обличчя" (тому що перший приз – золоте обличчя, другий – срібне, ну і зрозуміло, що бронзове – третя сходинка). Взагалі, за замовчуванням, цей конкурс я готував на березень 2014 року, це мав би бути чемпіонат України. Але в березні почалися ці всі політичні ситуації з Кримом, в Харкові почались проблеми, на сході України, і так сталось, що дуже багато людей, які в лютому дали згоду прийняти участь, відмовились. Це тривало до квітня, потім до травня, і я зрозумів, що або в травні треба провести чемпіонат України, або вже невідомо, чи він буде проведений. От в травні цей конкурс і відбувся, було досить багато людей – трохи більше 30 чоловік, більшість з них були зі Львова, звичайно. Хоча було декілька приїжджих, перше місце зайняла дівчинка із Запоріжжя.

Чи була диференціація на різні вікові групи, чи всі разом проходили змагання?

Цього разу ще всі разом. В мене вже є плани і бюджет на наступний конкурс, який я буду проводити весною. Звичайно, швидше за все будуть "юніори" і дорослі. Школярів на цьому конкурсі не було, були люди старше 18 років. 

Яка в цьому користь?

Цікаве запитання. Коли мене хтось на якійсь з моїх презентацій питає – "А для чого це нам, яка з цього користь?", то я завжди відповідаю: "якщо треба пояснювати, яка з цього користь, то це означає, що ми з вами явно не знайдемо в житті якихось дотичних речей". Це як тренажер. Я завжди порівнюю всілякі вправи для розвитку пам'яті, на кшталт швидкісного запам'ятовування карт або запам'ятовування великої кількості іноземних термінів, з велотренажерами. Тобто, велотренажер – він же нікуди не привезе, ти просто сидиш собі вдома і крутиш педалі, але коли приходить час і треба сідати на справжній велосипед, тіло готове до цієї роботи. Точно так само працює і спортивне запам'ятовування. Користі в запам'ятовуванні колоди карт, якщо ви не аферист чи фокусник, абсолютно ніякої практичної немає. Але якщо ви вмієте робити це з 52 картами, перемішаними між собою, то пам'ять буде добре працювати саме в той момент, коли вам дійсно треба буде працювати з нею. 

Які позитивні наслідки зайняття цим видом спорту? І як швидко вони проявляються? Зрозуміло, що розвивається пам'ять, але чи це якийсь конкретний вид пам'яті? Чи залежить це від віку?

Від віку – не залежить. Якщо взятися і систематично працювати, то який би не був вік – результати будуть. Зрозуміло, в дитини швидше будуть результати, ніж в пенсіонера, якому 80 років ще й з гачком. Якщо ж говорити про позитивні результати, які воно дає... От зараз, в листопаді, я, окрім того, що буду проводити курси розвитку пам'яті, ще паралельно буду тестувати декілька груп на рівень самооцінки. Я точно знаю, що коли пам'ять стає кращою, то і впевненість в собі зростає. Але конкретних цифр я поки що не маю. Хоча відгуки від моїх студентів, відвідувачів моїх курсів так само мені дають підтвердження того, що коли людина відчуває, що може запам'ятати поіменно 100-200 людей і їй це абсолютно неважко, то впевненість в собі реально стає зовсім іншою, ніж була до того моменту. І серед одних таких гігантських плюсів я можу назвати те, що людина однозначно стає впевненішою в собі, коли її пам'ять є надійнішою. 

Зараз в багатьох людей божевільний темп життя, суспільство засмічене інформацією, і люди часто починають скаржитись, що вони втрачають пам'ять в силу того, що доводиться охоплювати багато інформації. Чи може спортивне запам'ятовування якимось чином допомогти в цьому?

Зрозуміло, що може. Я зразу уточню – не треба думати, що люди не можуть осягати, запам'ятовувати інформацію, тому що її багато. Люди не можуть обробляти і запам'ятовувати інформацію, тому що вони відвикли це робити. Насправді зараз, якщо знайти людину, яка пам'ятає 8-10 номерів телефонів, то вона буде унікальною. В нас зараз не прийнято номери телефонів запам'ятовувати, тому що кожен смартфон, кожен мобільний має в собі неймовірно велику телефонну книгу. Якщо ще додати той факт, що з'явився той самий Google-перекладач, який, в принципі, дає можливість прочитати або прослухати переклад іноземною мовою без будь-якого знання мови, рано чи пізно люди стикнуться з тим, що і вчити ніяких іноземних мов не треба. Чим менше ми працюємо з пам'яттю, тим менше вона взагалі готова працювати. Тому проблема у людей зовсім не в тому, що багато інформації, а в тому, що вони відвикли працювати з нею. Спортивне запам'ятовування – це цілеспрямоване систематичне опрацьовування різного роду інформації, хай навіть такої дурнуватої, як клякси на папері – хто більше запам'ятає їх порядок. Але ми працюємо з пам'яттю, що вже є дуже позитивним.

А чому "спортивне"? Чому це визначено як вид спорту на міжнародному рівні?

Ну на міжнародному це так, на території України це ще не визначено як вид спорту. Одна з моїх задач, місій, цілей – зробити так, щоб в Україні запам'ятовування дійсно стало офіційно спортивною дисципліною з усіма наслідками. Чому спортивне – тому що ним займаються по-спортивному. Як пояснити, що це таке?

Шахи теж відносяться до видів спорту. Ми асоціюємо спорт з якимось фізичними навантаженнями, а от запам’ятовування це щось навіть далі від шахів. Нам важко побачити це як спорт, в класичному розумінні фізичних навантажень.

Це однозначно є проблемою, тому що в багатьох людей, які чують, що це є видом спорту, зразу виникає якесь таке непорозуміння – тому що в голові людей спорт дійсно пов'язаний з чимось таким, де люди бігають, стрибають, підтягуються, піднімають важкі речі й так далі. Тобто обмеження лише фізичним тілом. Зрозуміло, що такі види спорту, як нарди, шахи, шашки, покер є спортивною дисципліною врешті-решт, хоча в покері в принципі не так інтелект, як витримка емоційна важлива. Якщо почитати Вікіпедію, там, наскільки я пригадую, дається достатньо чітке визначення, що таке спорт – що це ціла система, комплекс різних заходів, які забезпечують гармонійний розвиток тіла, духу і так далі. Якщо мова йде по інтелект, то це є спортивна дисципліна.

Що ще власне притаманне запам'ятовуванню, як спорту? Ну, звичайно, чітка система всього, що людина має зробити, щоб досягти якогось рівня. Тобто є декілька дисциплін, які повинен опанувати кожен спортсмен, атлет, для того, щоб досягти, наприклад, рівня гросмейстера спортивного запам'ятовування. Так склалося, що вже цього року змінюються правила видач звання гросмейстера. До цього моменту, до 2014 року, для того, щоб стати гросмейстером спортивного запам'ятовування, треба було ні мало, ні багато – запам'ятати хоча б за дві хвилини одну колоду з 52 карт, перемішаних між собою, за одну годину – десять колод карт змішаних між собою або більше, і за одну годину, тобто 60 хвилин – більше ніж тисячу чисел.

З цього року, на жаль, випробування на звання гросмейстера спортивного запам'ятовування ускладнилось, тому що реально їх вже стало дуже багато і вирішили в Міжнародній Федерації спортивного запам'ятовування ускладнити цей норматив. Трохи шкода, бо я відверто сподівався, що повернусь з Китаю, маючи вже міжнародний рівень, але не так склалось, як гадалось. Може спробую витягти його вже за нових умов, але, відверто кажучи, я готувався ще по старій системі, сподіваючись, що звання мені дадуть вже в Китаї.

На що ти можеш розраховувати за нових умов на цьому змаганні?

За нових умов – звичайно, це рейтинг. Щоб розуміли ті люди, які стикнуться із спортивним запам'ятовуванням, саме поняття "чемпіон світу" - це дуже круто. Але проведемо аналогію із великим тенісом – є перша ракетка світу, шоста ракетка світу, восьма, дванадцята і так далі. Насправді, немає нічого поганого в тому, щоб бути п'ятнадцятою ракеткою світу, адже це означає, що рейтинг цього тенісиста є п'ятнадцятий в усьому світі. Відверто кажучи, я поки що їду за визначенням свого рейтингу. Якщо мені вдасться бути двадцять п'ятим, то я буду вважати, що дуже добре виступив. Звичайно, мені б хотілось потрапити в двадцятку або ще краще в десятку кращих спортсменів світу, але цього року дуже високу квоту має Китай, їх там буде в межах п'ятдесяти спортсменів, а китайці в плані роботи над собою просто навіжені, в хорошому розумінні цього слова.

Плюс, є ще часова різниця, так званий джетлаг – різниця між Львовом і місцем, де будуть змагання, в межах восьми годин, це означає, що великий плюс всі китайські спортсмени мають. Тому що, якщо змагання починаються в десятій ранку за місцевим часом, то китайцям нормально, вони "бодрячком" вже в десятій годині починають працювати. Для мене це буде четверта ночі, для європейців – третя або друга ночі. Це означає, що ми реально в зовсім різних умовах, і якщо нормальному китайському спортсмену-учаснику абсолютно не треба напружуватись, щоб змінити свою голову, свої біоритми, то всім європейцям треба вже за місяць починати збивати свій сон в бік того, щоб прокидатись посеред ночі. 

Отже, ти зараз тренуєшся і мусиш вставати в тій годині, в якій будеш там брати участь?

Я ще так не встаю. В мене все почнеться наприкінці наступного тижня, я "відкушуватиму" по одній годині.

Ти раніше лягаєш і раніше встаєш?

В тому і проблема, що при всіх робочих питаннях, які я маю – вести групи, спілкуватись з людьми, на жаль, раніше ну ніяк мені не виходитиме лягти спати, але раніше вставати доведеться. Я, відверто кажучи, поки що ще не знайшов "золотої середини", яким чином це відбуватиметься. Початковий план такий: перед самою поїздкою до Китаю я буду розбивати свій сон на дві частини – одна триватиме в межах чотирьох-чотирьох з половиною годин, а друга – в межах трьох годин. Тобто, загалом , на добу я свої сім-вісім годин маю висипатись, правда цей сон буде не одноразовий, а розділений на дві частини. 

З мовою там будуть якісь проблеми? Чи там все пов'язано із зображеннями?

Там є слова, є числа, які будуть диктуватися на слух, а це зовсім інша дисципліна, ніж просто дивитися на цифри і запам'ятовувати їх. Принаймні, при реєстрації себе як учасника, я зазначив, що спілкуюсь українською мовою. Я ще довго думав, чи позначити те, що я володію російською на хорошому ріні, але не поставив тої галочки, хай все перекладають українською. Вони зобов'язані перекласти це українською мовою, тому що це змагання на запам'ятовування, а не на знання англійської чи французької, чи німецької мови. Я думаю, це очевидно. Щоправда, я трохи переймаюсь тим, наскільки вони адекватно напишуть ті слова.

Є от дисципліна запам'ятовування облич та імен, виглядає вона ось так: показують людині 120-150 фотографій, підписаних ім'ям та прізвищем. На фотографіях присутні люди різних національностей, вікових категорій, рас, і ці пропорції будуть однакові. Це все, по ідеї, має бути написано українською мовою. А, наприклад, французьке ім'я Мішель в нас пишеться з м'яким знаком, і, відверто кажучи, я не впевнений, що при перекладі вони напишуть "МішелЬ", а не "МішеЛ". А за умови, що я зроблю відповідь в письмовій формі співзвучно, з мене знімуть пів-бала. Тобто, я готовий до того, що доведеться дуже багато пильнувати. Цілком можливо, що вони зайдуть якогось українця, який дуже адекватно і дуже класно зробить переклад всіх імен, слів і чисел, які там будуть лунати. Ну але не треба скидати з ваги, що китайці можуть перекласти дуже весело. 

А ще хтось з України їде чи ти єдиний представляєш її?

Я – єдиний представник.

Україна хоч коли-небудь брала участь у подібних змаганнях?

Був один хлопчина з Тернополя – Тарас Булига. Живе в Києві, навчався в Києво-Могилянській Академії. Він кілька разів приймав участь в міжнародних змаганнях по спортивному запам'ятовуванню. На жаль, він трошки закинув це, і хотів би відновити свою форму, почати виступати на хорошому рівні, просто для цього реально багато часу треба. 

На твою думку, чи потрібна така дисципліна в школах чи університетах? Можливо, допоміжним чи факультативним предметом? 

Я, як викладач, скажу, що так, потрібна. З дуже простої причини – на спортивному запам'ятовуванні ми запам'ятовуємо не лише абстрактні клякси чи хаотичний набір нулів і одиниць. Мова йде про швидкісне запам'ятовування історичних дат. В принципі, це є дисципліна, яка всюди, в усіх школах і університетах далеко не була б найостаннішою, чи такою, якою варто було би нехтувати. Якщо мова йде про запам'ятовування набору чисел, то людина, яка вміє дуже швидко запам'ятовувати чисельну інформацію, як правило, запам'ятовує її в будь-якому форматі – чи це є дати, чи це є показники процентні, чи це є якісь статистичні дані, чи щось інше. Звичайно, набагато легше тим людям, які можуть це робити дуже швидко. 

Коли ці змагання відбудуться?

11 грудня починається. Я в перших числах грудня вилітаю з території України. 

Скільки ти там будеш мати часу перед змаганнями для адаптації? 

Якщо чесно, я ще не можу сказати, тому що ще квитків на літак не маю. Я маю декілька варіантів і от зараз намагаюсь зупинитись на найкращому з них. Найдешевше виходить через Росію, через Москву. Але, я думаю, всі зараз знають, що твориться з Росією. Я не знаю, наскільки правильно мені зекономити з 10 тисяч гривень, але все таки ризикувати, бо браттям-росіянам може щось таке в голову стрелити... Я думаю, не треба пояснювати... Мене можуть в аеропорту затримати, тому що я буду їхати з жовто-блакитним прапором. А я буду їхати з жовто-блакитним прапором.

Скільки часу триває це змагання? Взагалі, як це буде відбуватись?

Десять дисциплін протягом трьох днів. Це є 11, 12, 13 грудня, а 14 церемонія нагородження.

Ти летиш сам чи хтось буде тебе підтримувати?

Я лечу сам, тому що, на жаль, для групи підтримки це надто велика ціна. 

В тебе все перебування там буде забезпечено?

Взагалі, там є забезпечення, але швидше за все, я візьму це все на свій розсуд, тому що вже знайшов через різні сайти знайомства з людьми, китайцями, вони мене прекрасно там зустрінуть, ще й покажуть все.

На час публікацї інтерв'ю Гордій Остапович знаходиться в Китаї. За його підготовкою та участю в чемпіонаті можна слідкувати через сторінку в Live Journal.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Суніл Суніл 17 квітня 2017
Світлана - Мої Вітання та Доброго Дня вам. така розмаїття і цікавого на вашому статті. Дуже Добре. And thanks a lot for appreciating my write-up. With best wishes. Щиро - Суніл
Вимоглива й жіночна: тренер Ірина Ващук про гармонію та мотивацію
Чому важливо тримати себе у формі? З чого почати вести здоровий спосіб життя? Де шукати мотивацію та на кого варто рівнятися? До вашої уваги інтерв'ю з фінтес-тренером Іриною Ващук, яка вже багато років допомагає людям триматися в гарній формі.
Читати більше
Сам собі вчитель: мистецький почерк Андрія Гладенького
Мистецтво таке різне: констрастне, емоційне, з якогось боку зрозуміле всім, з якогось — абсолютно абстрактне. Але сила пензля та уяви робить дива. Сьогодні маю намір познайомити вас з Андрієм Гладеньким — самоучкою з надзвичайним талантом бачити та передавати красу на полотні.
Читати більше