"Для музики багато людей не потрібно"

Гурт The Blues Elektros розпочав свій творчий відлік часу з весни 2013 року в місті Києві. Зараз це: Сергій — вокал/гітара, Тіма (Тимур) — ударні та Нікіта — бас-гітара. Цікавим є саме стиль, яким охарактеризовують свою творчість хлопці — це суміш блюз-року в стилі кінця 60-их років з нотками електричного звучання. Незвичне поєднання, чи не так? Спробуймо дізнатись, як усе це змішалось в їхній музиці.

Хлопці, розкажіть — з чого починався шлях вашого гурту?

Сергій: Спочатку нас було двоє — Сергій і Саша (колишній учасник). Пізніше до нас почали приєднуватись ще люди, які бажали творити нову та нестандартну музику. Гурт настільки розширився в учасниках, що репетиції перетворювались на хаос. Усі грали навмання. Тоді нам здавалося: чим більш насиченим буде аранжування, тим краще. Музика, яка виходила спільними зусиллями, була така перенасичена, що ми описали б усе те дійство одним словом — шок! :)

Нікіта: Зараз ми обрали оптимальну кількість людей для гурту, яка нас абсолютно влаштовує. Адже для гарної музики багато людей і не потрібно. Головне знати яке звучання ти хочеш. Тож тепер ми хоч розуміємо одне одного. А це основне в музичному колективі, принаймні ми так вважаємо і твердо в цьому впевнені.

Чому саме така суміш різнобарвних напрямків музики злилася у ваш стиль? Адже ви обрали доволі незвичне поєднання?

Нікіта: Ми дотримуємося певної філософії життя — насолоджуватись ним! Тому і не обмежуємо себе у фантазії та експериментах, які в результаті приводять саме до нашої музики. Це просто збірна того, що нам довподоби. Ми не створювали ніяких рамок та обмежень. В цьому вся суть.

Сергій: До того ж, 60-ті роки якраз і несуть в собі гасла про насолоду від життя. Тоді якраз починались різні стилі, що поєднувались з усіма можливими видами музики. А електричні примочки додають чогось абсолютно незвичного. Та й взагалі, електричний напрям — це значний етап в розвитку музики загалом, такий собі стрибок в еволюції музичного звучання.
 

А які музиканти надихали вас настільки, що аж змусили серйозно займатися музикою?

Нікіта: Їх, насправді, багато. Так одразу і не виділиш. Але це однозначно The Doors, Radiohead. А зараз я навіть більше почав слухати психоделічний рок сучасних виконавців, як от Atomic Simao.

Сергій: А я б виділив Pink Floyd. Також мені подобаються афро-американські мотиви, заряджають мене. Якщо з нових, то Jack Wood.

Скоро ви плануєте випустити перший альбом. Розкажіть про нього детальніше.

Сергій: Те, що ми робимо музичний продукт, означає, що ми не стоїмо на місці. Потрібно з цим поділитись, виплеснути цю накопичену енергію, щоби почати творити щось нове. Саме тому пора випускати у світ альбом. Якщо людина творча, то у неї є певна ціль — робити щось своїми зусиллями. З нашими піснями саме так. Хочеться їх писати та грати. Цей альбом обійшовся нам загалом в 1000 грн, це смішна сума. Ми все робили своїми силами та з допомогою хороших друзів. Обкладинку малював Влад Тюменцев.

Нікіта: Пісні ми створювали спонтанно, просто приходили на репетиції, грали в своє задоволення, джемили, одним словом. З цього і народжувались нові пісні. Ми шукали акорди, підбирали слова, аж поки не знаходили ідеальне сплетіння звуків та рими. Так і назбиралось 11 треків, дуже різних. Деякі пісні мають соціальний підтекст, як от "музика рятує від захоплення наркотиками". Але здебільшого ми не любимо нести в маси такі речі. Нашим завданням не є повчати молодь як жити, але навчати любити життя. Тому в нашому арсеналі є сатиричні пісні, як от "Stop talking, woman". А взагалі, я б сказав, що цей альбом є суцільним художнім експериментом: від музики до оформлення.
 

А що ви думаєте про теперішню музичну індустрію?

Нікіта: Музикантів можна розділити на два типи: ті, хто працює на лейбли, і ті, хто пише вдома свій оригінальний продукт. Забагато музики, яка відома лише тим, що часто на слуху.

Сергій: Є хороші гурти, які можна знайти просто в інтернеті, але не більше. І то, потрібно розрізняти, що з того варте уваги. Але кожен має право на самовираження. Ми цьому не виключення.

І на останок, можливо, хочеться побажати щось своїм колегам-музикантам?

Нікіта: Побільше вам музичного простору, не губіть себе!

Сергій: Зараз такий непростий час для молодих людей. Потрібно розуміти, що ніхто за вас нічого не зробить. Беріть все у свої руки та не будьте "бракованими людьми". Добра вам!