Данило Григорчук: “Поспішаючи стати американцями, не переставайте бути українцями”

5 грудня 2013
Редакція

29 листопада в Українському Національному Музеї в Чикаго відбулась офіційна презентація безпрецедентної книги "CAUGHT IN THE CURRENT", яку відвідали чимало людей. 

Українці, які живуть у Чикаго, дуже добре знають, наскільки сильна наша громада. У нас є власні церкви, музеї, суботні школи, гімназії, незліченні організації та фонди. Але ми і, особливо, нові члени громади, часто не розуміємо, як нам це вдалося. Все почалося тоді, коли політичні іммігранти, котрі тікали з України у части Другої світової війни, оселилися в Чикаго. Вони об'єднали свої надії, мрії про краще майбутнє, гроші й разом збудували цей світ. Вони виростили своїх дітей з ідеєю вільної України, щоби ті були готові працювати для батьківщини.

Українці, які живуть у Чикаго також знають, наскільки заповнений подіями календар нашого співтовариства, майже щотижня відбувається якесь дійство. Але зараз мова піде про незвичайну подію, яка ставить в центр уваги дуже важливу історію. Це презентація нового роману Данили Григорчука під назвою "Caught in the Current", яка відбулася 29 листопада в Українському Національному музеї у Чикаго. Книга розповідає про хлопчика, який вирушає у подорож підчас визвольного літа 1970 року для того, щоби знайти себе. Він здійснює "незвичний тур Європою". Але у нього також є секретна місія - зібрати інформацію під час візиту до Радянської України.

Впродовж цієї подорожі Алек намагається знайти себе, тому що він відчуває себе американцем, так само як і українцем. І навіть, не зважаючи на внутрішню боротьбу, він виконує свій обов'язок як українця.

Це одночасно історія однієї вигаданої людини і багатьох. Найбільшим доказом цього є той факт, що у п’ятницю ввечері перший поверх Українського Національного Музею був переповнений. Дуже багато різних людей прийшли привітати автора, і таким захоплюючим чином віддали належне власному життю, роботі та тому, ким вони насправді є. 
 


Данило Григорчук, доктор медичних наук, працює професором в коледжах медицини та громадської охорони здоров'я в Університеті штату Іллінойс у Чикаго, його часто запрошують читати лекції до Національної Києво-Могилянської академії. Він зробив великий внесок у розвиток гігієни навколишнього середовища та інформування щодо цієї теми в Україні. Починаючи з 1980-х років він регулярно подорожує на батьківщину. 

Ось коротке інтерв'ю про його перший роман:

Що надихнуло вас написати цю книгу?

Перед вступом до медичної школи, я вивчав творче письменство у Північно-Західному Університеті. Одна з моїх ранніх робіт, "The Ice Cross", - невелика розповідь про повсякденне життя українських американців - виграла перше місце на університецькому конкурсі. Я зрозумів, що ми, діти іммігрантів, котрі застрягли між двома культурами, допомогли визначити, що ж насправді означає бути американцем. Наше подвійне життя було складним і в той же час насиченим, чого були позбавлені ті, хто повністю американізувалися. Наше покоління має що розповісти. Політична нестабільність в Америці та Україні влітку 1970 року стала ідеальною основою цієї історії.

Як ви придумали назву "Caught In The Current "?

Назва відноситься до тих з нас, хто застряг у реаліях між суперечливими культурами. Хто ми -американці чи українці? Історія веде нас за Алеком дорогою самопізнання, коли він намагається зрозуміти, де ж його місце. Обкладинка роману зображує злиття культурних течій Америки, Радянської України та незалежної України через зображення кольорів їх прапорів.

Чи багато речей ви писали з власного досвіду і що саме запозичили у людей навколо вас?

Цей роман є художнім твором, натхненним моїм особистим досвідом. Історичні довідки, такі як студентський страйк на Північному Заході, рух шестидесятників в Україні, зустріч з Патріархом Сліпим, є реальними. Моя «поетична розкутість» стосується лише персонажів. Я прагнув написати художній твір, де символізм і значення виходять за рамки історичних фактів.

Роман відображає той час, коли з Радянського Союзу було дуже важко отримати правдиву інформацію. Які джерела ви використовували при вивченні деталей, що стосувались повсякденного життя у Радянському Союз? "Будь-яку допомогу від друзів чи дані професійних істориків?"

Я виріс в Америці за часів холодної війни. Радянський Союз, або “імперія зла", був життєвим фактом для простих американців. Про нього майже щодня згадувалося в новинах і він був згаданий в багатьох фільмах та шпигунських романах. Більшість надійної інформації про життя в Радянській Україні я отримав через інтерв'ю з однолітками моїх батьків, українську вільну пресу і матеріали, котрі надсилались контрабандним шляхом з України. Найголовніше, я мав можливість відвідати Радянський Союз двічі, перш ніж він розпався і побачити цю сувору реальність своїми очима.

Роман розповідає про Алека та його пошуки себе, як молодої людини, яка зростала в неспокійні часи, а також як сина імігрантів, що намагається знайти свою ідентичність. Хто для вас був цільовою аудиторією, коли ви писали цю книгу?

Роман розповідає про те, що означає бути українським американцем, тому основна цільова аудиторія – це мої однолітки. Ми говорили по-українськи, перш ніж вивчили англійську мову, ми провели безліч субот в українських школах, ми зустріли своїх друзів і товаришів в українських молодіжних організаціях. Перше покоління українсько-американських письменників намагались писати про досвід наших батьків. Ми пишемо дуже мало про себе. Я сподіваюся, що мій роман подолає цю прірву. Друга цільова аудиторія – наші брати в Україні. Я намагаюся дати їм можливість зрозуміти, яким було життя у діаспорі.

Якби Алек досяг зрілого віку в сучасному світі, як ви думаєте, наскільки б змінилося його життя?

Це цікаве питання. Літо 1970 року було часом революції в Америці. Це був розпал руху контркультури. Вона продемонструвала силу молоді. Молоді люди повстали проти війни, матеріалізму і соціальної несправедливості. Коли я розмірковую про Помаранчеву революцію і демонстрації на #Євромайдані, я знову бачу силу молодих людей. Алек був бунтарем. Він би відчув себе на Майдані як вдома.

Що би ви хотіли, щоб американські читачі зрозуміли з вашої книги?

Коли Алек намагається усвідомити хто він є, то думає про речі, які роблять його українцем . Він згадує ключові моменти в історії, такі як Хрещення Київської Русі, битву під Крутами і вбивства Петлюри та Бандери. Він декламує вірші Шевченка та відвідує могилу Івана Франка. Американці, які читають цей роман, зможуть дізнатися про нашу боротьбу за незалежність і зрозуміють, чому Україна в кінці буде переможицею.

Роман красиво описує життя українсько-американської громади тут, у Чикаго. У цьому місті є чимало українських американців, котрі ще підростають. Що би ви хотіли сказати їм?

Коли я закінчував шкоду Святого Миколая, у моєму класі було 150 україно-американських учнів. Сьогодні менше 50 з них залишаються активними у нашій громаді. Інших затягнуло у русло американської культури і вони зараз переслідують американську мрію, віддаляючись від свого коріння. Мій заклик до них - не відмовляйтеся від своєї культурної спадщини.

У романі Алек і його українсько-американські друзі поділилися своєю любов'ю до музики і танців з американським хором, який зустріли в Європі. Алек каже, що: "Це не був стерильний, гомогенізаційний вплив поп-культури. Це був визвольний ефект різноманітності. Ми всі можемо бути дуже різні, і, все рівно, можемо залишатися американцями. Це обіцянка Америки". Ця думка особливо важлива для дітей Четвертої Хвилі: поспішаючи стати американцями, не переставайте бути українцями.

У молодості ви подорожували до України. Радянська дійсність співпала з тим, що ви чули про тамтешнє життя? Які у вас залишились найсильніші спогади?

Радянський Союз був гіршим, ніж я собі уявляв. Комуністам, які заперечували релігію, переписували історію та принижували значення особистості, вдалося створити морально збанкрутіле суспільство. Це було суспільство, яке сприяло Голодомору і вбило більше своїх власних громадян, ніж нацисти. Параноя і зрада були способом життя. Я прослідковую багато проблем сучасної України і їх зв'язок із аморальністю нинішніх лідерів, вирощених радянською системою. Реальна надія на значущі зміни в Україні лежить на тих, хто народився у незалежній Україні. Мантра американського руху контркультури звучала так: "Не вір нікому, хто старше тридцяти". У нашій ситуації це гасло може бути перефразоване: “Не довіряй нікому, хто виріс за радянської системи”.

Алек каже: "Я американець, але я хочу свободи для України". Чи ви мріяли колись про життя у вільній Україні?

Коли я відвідав села, де виросли мої батьки, я відчув, наче повернувся додому. З моменту здобуття незалежності я відвідав Україну більше двадцяти п'яти разів. Я продовжувати роботу по зміцненню потенціалу України в галузі суспільної охорони здоров'я. Я є членом Української академії медичних наук. Я здійснюю свою мрію про вільну Україну, допомагаючи їй здобути цю свободу. Моє безпосереднє коріння - сім'я, друзі та кар'єра – тут, у Чикаго. Я відчуваю, що можу більш ефективно допомогти Україні, будучи її захисником тут, в Америці.

Українська політична діаспора у Сполучених Штатах добивалася збереження мови і культури у часи, коли їх батьківщина була під гнітом. Оскільки вони не могли повернутися додому, то створили власний дім тут. Часи змінилися, Радянський Союз розпався і Україна отримала незалежність. Як ви думаєте, це змінило роль нашого співтовариства?

Впродовж більшої частини минулого століття українські діаспори були хранителями полум'я української незалежності. Вони боролися не тільки проти радянських спроб зруйнувати їх національну ідентичність, а й проти інших сил, які намагались зашкодити діаспорським общинам. Коли Україна стала незалежною, відповідальність за збереження нашої мови і культури перемістилася туди, де вона по праву повинна бути. Діаспора більше не є урядом у вигнанні. Однак, виклики, які стоять перед українською незалежністю, залишаються такими важкими як ніколи. Багато хто з нас у діаспорі досягнув значних позицій в уряді, бізнесі та професійному житті. Ми повинні використовувати наші позиції, щоби сприяти світовому опору проти тих, хто хоче відібрати Україну в її народу.

Ви би хотіли, щоби цей роман переклали і видали в Україні? Як ви думаєте, що люди в Україні можуть дізнатися з нього?

Я сподіваюся, що цей роман перекладуть українською мовою і опублікують. Я хочу, щоб люди в Україні дізнатися, яким було життя для нас тут, в Америці, особливо під час нашого руху контркультури. Цитата з роману: "Це виглядало так, наче всі розрізнені рухи - антивоєнний, за цивільні права, за свободу жінок – зійшлися в один незупинний потік, який за допомогою такого єднання міг би змити старий світовий порядок". Я сподіваюся, що українська молодь зрозуміє і повірить у те, що правда може подолати силу.

Хто ваш улюблений письменник і чому? 

Один з моїх улюблених авторів – Ернест Хемінгуей, який народився і виріс у місті Оук-Парк, штат Іллінойс, неподалік від того місця, де я живу сьогодні. Його твори передають його власну пристрасть до життя. Його роботи - автентичні. Він жив тим, про що писав. Я повинен зізнатися, що нещодавно відвідав Harry’s Bar у Венеції, щоби подивитися на те місце, де він зазвичай проводив час.

Якщо би ви могли змінити щось у своєму романі, що б це було? 

Якби я не був обмежений історичними фактами, я би зробив Україну незалежною на сорок років раніше.

Над чим ви працюєте зараз? 

Я хочу дослідити межу між уявою і реальністю у політичному контексті. У романі один з радянських слідчих, який проводив допит Алека, сказав "Правда – це те, що ми назвемо правдою". Я не згоден. Я вважаю, що універсальні істини втілені не тільки в релігії, а й в архетипах, які створюються фольклором. Ейнштейн сказав: "Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоби вони були розумнішими, читайте їм ще більше казок". Я хочу віднайти приховані символи в українських казках і спробувати адаптувати їх до сучасної історії. Таким чином, проста відповідь на це питання: я читаю українські казки.

Книгу Данили Григорчука можна придбати на веб- сайті автора: www.caughtinthecurrent.net

або на Амазоні www.amazon.com/Caught-Current-Novel-Daniel-Hryhorczuk/dp/1626522685

Переклад UaModna

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Чи прибутково бути майстром манікюру?
Сьогодні UaModna розповість вам про манікюрну справу. Спробуємо разом розвінчати міф, чи вигідно працювати майстром манікюру? Скільки заробляють люди цієї професії? Чи справді це, як вважає більшість, "легкі" гроші? Все найцікавіше — далі.
Читати більше
Співачка Андріана про конкуренцію, бренд одягу та секрети краси
UaModna мала розмову з відомою українською співачкою Андріаною. Артистка розповіла нам про творчі плани, власні секрети краси та як люди сприймають її хіт "Не дала". Ексклюзивно — далі.
Читати більше