Архітектор з Тернополя створює дивовижні мозаїки

ІНЖЕНЕР З ДУШЕЮ ХУДОЖНИКА
 
 
Якщо ви приїдете до м. Козова, то з центральної площі зможете побачити кам’яну огорожу церкви Успіння Пресвятої Богородиці.  У одній із ніш – виблискує золотом ікона Діви Марії з Ісусиком. На перший погляд мальована, та виявляється – із мозаїки! Кожного разу, коли бачу подібні роботи, зачудовано розглядаю ці кольорові площини і дивуюсь, як то можна так все чітко «підігнати» і врешті утворити справжній шедевр? Проте, коли витвір мистецтва створює людина, яка на перший погляд, мистцем не є…

 Із паном Віталієм, інженером-геодезистоом за освітою, познайомились тому, що його дружина колись дарувала мені вазонки з кімнатними рослинами. Він – батько трьох чудових козачат, які за моїм спостереженням намагаються його у всьому наслідувати. А от любов до квітів у цієї чудової сім’ї відразу впадає в око – яскраві барви повсюди і в кімнатах, і на подвір’ї.  Та виявляється, вже якщо хтось у родині має відчуття прекрасного, то воно, очевидно, передається всім довкола.

Пане Віталій, як так сталось, що ви, випускник Львівського політехнічного технікуму та Державного Університету «Львівська Політехніка» почали виготовляти мозаїку?

- Мозаїкою почав займатися близько 7 років тому. Шукав тоді роботу. Випадково натрапив на оголошення: фірма запрошувала майстрів на облицювання басейнів мозаїкою, обіцяли  гарну зарплату. Пройшов співбесіду, мене прийняли.

- Чи мали ви досвід такої роботи?

- У тому то й справа, що у цій сфері я був не надто обізнаний, проте хто шукає – завжди знаходить. Мені пощастило майже відразу – зайшов у книгарню, щоб знайти літературу про цю спеціальність. Натомість натрапив на книгу про художню мозаїку Хелен  Берд «Мозаїка». І тієї миті мені відкрився новий кольоровий світ зі шматочків кераміки і скла. Захотілось створювати щось дуже красиве і радісне, несхоже на буденність. А так як після закінчення кожного басейну залишався дріб’язок від скляної мозаїки, то для перших робіт матеріал я мав.  Далі почав використовувати у своїй роботі керамічну плитку, і пішло-поїхало!..

- Де можна взяти матеріали для таких робіт? Чи тільки у художньому салоні?.. Матеріали доволі дорогі.

- Матеріал для мозаїк шукаю переважно на складах магазинів керамічної плитки, де є багато бою. А коли потрібні певні відтінки кольорів, то іду в магазини. Коли не знаходжу там, звертаюсь до інтернет-ресурсів. Де б я не був, завжди автоматично шукаю матеріал для мозаїки: камінці, розбитий посуд, кольорове скло тощо.

- То у вас справді виходить, як у письменника чи художника – будь-що може стати сюжетом і приводом! А скільки в середньому займає часу виготовлення таких робіт?

- На виготовлення картини чи столу йде не менше одного місяця.

- Де берете ідеї для творчості? Виходить, зараз вам пощастило – улюблена справа одночасно стала вашою роботою.

- Ідеї беру переважно з інтернету, але завжди додаю щось своє. Та деколи і в повсякденному житті навколо себе помічаєш малюнки чи візерунки, які так хочеться відтворити в мозаїці! Коли в уяві вже бачу повну картину, – руки самі просяться до роботи. Займаюсь мозаїкою у вільний час, переважно рано-вранці. Мозаїку сприймаю як хобі. Хоча за останні два роки отримував деякі замовлення від священиків церкви Успіння Пресвятої Богородиці м. Козова. «Найсвіжіша» робота – ікона Пресвятої Богородиці «Одигітрія. Квіт  Нев’янучий»  (Козівська Богородиця).

- Вона доволі велика! Невже за місяць вклались?..

- Так, справді, розміри її  110 на 170 см. А працював над нею близько 5 місяців. Часом виникало відчуття, що не знаю, як маю викласти ту чи іншу частину. У такі моменти завжди молився, тоді руки спокійно продовжували працювати, рішення приходило само собою. Ця ікона є для мене дуже значущою. У ній частинка моєї душі і серця. Отримав від роботи над нею багато позитивних емоцій та досвіду.

- От і підійшли до цікавої теми: творчі люди дуже емоційні, чутливі. Однак чи заважає це вам бути ідеальним чоловіком?

- Ідеальним чоловіком себе не вважаю. На мою думку ідеальних людей не буввє. Бачення ідеалу в людей є різним. Треба завжди прагнути досконалості у всьому.       

- Виховуєте 3 синів, що б могли порадити молодим батькам?

- Думаю, що, перш за все, ніколи не потрібно зупинятись у праці над собою, не опускати руки, якщо щось не вдається, Чоловік – глава сім’ї, завжди повинен бути впевненим у своїх діях, бо діти моментально відчувають слабинки і поганий настрій. Але ж вони не винні в тому, що хтось на роботі його вам зіпсував. Слід завжди працювати над собою, постійно рухатися вперед, розвиватись, вдосконалюватися, а діти будуть тебе наслідувати. Це стосується всього: і допомоги щодо порядку в домі, і в уміннях та бажаннях працювати. Переконаний, з дітьми потрібно бути щирим, уважним і терплячим.   

- Пане Віталій, чи є у вас в сім’ї, хтось, хто б займався подібною творчістю??

- Батько все життя займався живописом. Напевно, і в мене є художній хист. Мені завжди подобалось будівництво, ремонт осель. Ось і я, об’єднавши будівельні матеріали (кераміка, скло, камінь) із живописом – прийшов у своєму житті до художньої мозаїки.

- Як сприймаєте критику? У творчості та в житті?

- Критику сприймаю нормально, не ображаюсь. Це – як погляд на себе зі сторони. Критика допомагає покращуватись.

- Ви самі вирішуєте, що робота завершена, так як її відчуваєте тільки ви?

- Коли працюю – завжди слухаю свої відчуття. Для мене робота з мозаїкою – це викладення, впорядкування шматочків матеріалів співзвучно зі своєю уявою і відчуттями. Хоча часто раджусь з дружиною Олею, в нас подібні смаки.  

- Чи можете розповісти про свої творчі плани? Цікаво знати, чим живе митець…

- Творчих планів є багато, але на все бракує часу. Зараз для мене є найважливішим закінчити замовлення. Це серія мозаїк із зображенням святих місць, всесвітньо відомих храмів. 5 з них є готові, потрібно зробити ще 8.

- Як до вас приходить замисел картини? Чи ви працюєте тільки на замовлення?

- Працюю і на замовлення, і для себе, коли в уяві маю вже продуманий в основному виріб.

Насправді виготовлення виробу з мозаїки – це цікавий, хоч і клопіткий процес. Я завжди кажу, що мозаїка народжується три рази. Перший раз – коли всі шматочки кераміки чи скла наклеєні на основу. Тоді на готовій картині затиркою (фугою) для мозаїки затираю всі шви (щілини), змиваю водою зайве. Так мозаїка народжується вдруге, бо кольорова затирка змінює весь ефект. І третій раз – коли повністю готовий висушений виріб натираю шматком тканини до блиску. Ось тоді мозаїка сяє своїми барвами,  мов жива!  

- Чи багато в вашому творчому доробку картин?  

- Всього робіт близько 50. Вироби дуже різноманітні. Був період, коли я виготовляв мозаїчні столи, які продавалися в магазинах Тернополя. Є картини, панно, ікони. До дня народження дружини в подарунок зробив її портрет. Виготовив кілька ваз та багато квіткових горщиків, бо дружина дуже любить квіти.

- Ваше творче кредо, що ви хочете сказати своїми роботами?

- Я вважаю, що кожна людина повинна приносити в суспільне життя свій вклад і робити це від душі. Дуже важливо також залишити по собі хороший слід, а для цього людина не повинна бути лише споживачем.

- Що б ви хотіли побажати нашим читачам?

- Читачам хочу побажати віри в себе, надії на Бога та любові до життя.

А я ж від себе зичу Віталію Погорицькому, щоб його творчість побачило якомога більше людей! Для цього є багато способів – влаштувати виставку, поїхати у подорож святими місцями і, звісно, нових замовлень, які порадують не лише покупця, а і його творчу душу!