Андрій Мальгін: Втрата "скіфського золота" є болісною для нас

25 січня 2017
UAPOST.US
Українські захисники "скіфського золота" отримали звістку від судового пристава щодо наміру кримських музеїв оскаржувати в апеляційних інстанціях рішення Окружного суду Амстердама, який ухвалив повернути дорогоцінні артефакти Україні. Про це на своїй сторінці у соцмережі Facebook повідомила перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова.

За її словами, впродовж кількох наступних тижнів сторона-позивач зможе подати апеляцію, до завершення розгляду якої коштовні експонати не зможуть повернутися до України. "Це фактично означає початок процесу оскарження рішення окружного суду. Відповідно, артефакти залишатимуться в сховищах Музею Алларда Пірсона", – сказала чиновниця. За її словами, кримські музеї мають оскаржити рішення окружного суду Амстердама до 16 травня цього року, тобто подати документ із викладенням аргументів щодо своєї незгоди, після чого Україна матиме до шести тижнів на подання своєї позиції.

Власником колекції "скіфського золота" є п’ять музеїв: один київський і чотири кримських. Саме чотири останніх – Центральний музей Тавриди, Керченський історико-культурний заповідник, Бахчисарайський історико-культурний заповідник і Національний заповідник "Херсонес Таврійський" – є позивачами у справі. Вони вимагають повернути експонати до Криму, обґрунтовуючи пріоритетніше право музеїв, а не держави на коштовні експонати.

Тим часом керівництво Музею Алларда Пірсона вважає, що артефакти повинні повернутися в Україну. "Контракти, укладені безпосередньо з музеями в Криму, – це приватні контракти, в рамках приватного права. Але є ще контракт, укладений між державами Нідерланди та Україна. Юристи повинні встановити, який із цих контрактів є основним", – наголосили у нідерландському музеї.

З лютого 2014 року колекція "скіфського золота" перебуває в Амстердамі, де спочатку брала участь у виставці "Крим: золото і таємниці Чорного моря" в Музеї Пірсона. Однак потім, після анексії українського півострова Росією, колекція "зависла" і до цього часу перебуває на зберіганні у Нідерландах. Коли відбудеться наступне засідання, невідомо, як ы неясно поки що, на який час затягнеться розгляд цієї справи.
 
uapost.us
 
В інтерв’ю "Главкому" гендиректор Центрального музею Тавриди Андрій Мальгін спробував пояснити, чому для кримської колекції "скіфського золота" корисніше буде перебувати на ізольованому в культурному плані кримському півострові.

У кримських музеїв є кілька тижнів на оскарження рішення суду Амстердама. На чому ґрунтується ваша впевненість, що вашу апеляцію задовольнять?

Є заява чотирьох музеїв, де повною мірою висловлено нашу позицію.

А якщо апеляція буде не на вашу користь?

Ми, звичайно, готові до різного розвитку подій, безумовно. Якщо нашу апеляцію не задовольнять, є ще можливості касаційної інстанції, тобто певний люфт можливостей залишатиметься.
 
uapost.us

Раніше, висловлюючись з приводу негативного для вас рішення нідерландського суду, ви казали, що сподівалися на більш зважену позицію щодо "скіфського золота". На що ви розраховували?

Ми виходили з того, що власність держави на ці предмети – аж ніяк не найголовніша серед можливостей рішення цієї проблеми. Умовно кажучи, кому вони потрібніші за все. Ми виходимо з того, що пріоритетом має користуватися місцева громада, а не держава. Але в будь-якому разі інтереси місцевої громади, яку в даному випадку представляє музей, має бути враховано. А суд у Нідерландах не врахував ці обставини. Суд пішов шляхом найменшого опору.

Але ж музей існує не сам по собі, він перебуває на території України, тимчасово окупованій Росією…

Пріоритет держави (на власність музейних експонатів) – це явище XIX століття, умовно кажучи. Так, можна відстоювати цю точку зору і оголосити всю власність державною. Але ми ж живемо на початку XXI століття, окрім держав існують й інші гравці, перш за все це локальні спільноти.

От дивіться, така ситуація: є Німеччина як держава і є Баварія як область Німеччини, де знайдено певні артефакти. Чому пріоритетом є власність Німеччини, а не власність Баварії? Це суперечливе питання. В усякому разі вони повинні бути якось підпорядковані. Не можна все оголосити власністю держави, а регіонам нічого не залишити. Це неправильно. Зважене рішення, на нашу думку, полягало б у врахуванні наших прав, прав Криму на ці предмети. Цього не було зроблено, тому ми вважаємо рішення суду несправедливим.

Яка вартість артефактів, за які зараз судитеся з Україною?

Страхова вартість є, вона становить близько 3 мільйонів євро за всю колекцію.
 
uapost.us
 
Чи є у світі схожі приклади, щоб майно подібним чином рішенням судів повертали?

Згадайте приклад компанії ЮКОС. Суд першої інстанції визнав правоту ЮКОСа, а апеляційний суд відхилив.

Але, врешті-решт, міжнародний суд (Європейський суд з прав людини) зобов’язав Росію виплатити компенсацію позивачам, колишнім акціонерам компанії.

Так от рішення апеляційного суду вище за рішення суду першої інстанції. А апеляційний відхилив рішення першої інстанції.

Перш ніж потрапити до Нідерландів, експозиція кримських музеїв побувала в Бонні, у Рейнському земельному музеї (Rheinisches Landesmuseum Bonn). А наскільки важливо взагалі для музею виставляти свої експонати на виставках за кордоном, що це дає?

Це є міжнародною музейною співпрацею. Це гарна практика, ми цією практикою завжди користувалися і продовжуємо працювати з іншими музеями. Обмін культурними цінностями – це дуже добре. Це дає можливість реставрувати експонати. В цілому це популяризує культуру і мистецтво Криму за кордоном. Це важливо.

Ви говорите про обмін цінностями. Цікаво, а які цінності з-за кордону приїжджали з виставками до вашого музею на окупованій території останнім часом?

Можу сказати, що тут обмін мав дещо однобічний характер. Переважно ми возили за кордон і показували там наші експонати, оскільки, як правило, всі видатки брала на себе сторона, яка їх приймала. Відповідно, всі, хто міг сплатити за страховку, перевезення.

Припустимо, ви виграєте апеляцію. Чи будете знову вивозити за кордон "скіфське золото"?

Важко сказати. У кожному конкретному випадку таке питання буде розглядатися, хоча в цілому, звісно, це серйозно ускладнить музейну співпрацю. Та вже зараз ускладнило.

Як саме?

Виникає недовіра. Сумніви до можливостей партнерів виконувати свої обов’язки. Тобто ми вважаємо, щодо нас зобов’язання можуть бути не виконані.

То, може, краще, щоб "скіфське золото" зберігалось у Києві, тоді в подальшому воно не матиме таких обмежень, як на окупованій території?

Ми – власники цієї колекції. Вона створювалася і формувалася впродовж багатьох років. Вона має кримське походження. Ці речі знайдені на території Криму, вони досліджувалися певним чином. Наприклад, є низка предметів, які потрапили з розкопок могильника Лучисте. Умовно кажучи, 90% предметів залишається в Криму, зокрема в Центральному музеї Тавриди, а 10% з цієї колекції перебуває там, де ми можемо лише припускати, що вони є. Існує таке поняття, як неподільність музейних колекцій. Безумовно, краще, коли колекція зберігається в одному місці, вона вивчається, експонується або частково, або повністю. Врешті-решт є такі речі, як брендові значення тих чи інших предметів. Наприклад, з Центрального музею Тавриди виїхало скіфське навершя III-IV століть до нашої ери. Цей предмет є символом музею, його зображено на логотипі. Так само є зображення змієногої богині в Керчі, яка взагалі є символом міста. Ці речі мають символічне значення для місцевої ідентичності. Їхня втрата є для нас болісною.
 
uapost.us

Але таки дайте відповідь. Враховуючи обставини, в які Росія поставила Крим, про яку нормальну музейну співпрацю з музеями світу може йтися?

Потрібно було докладати значних зусиль для популяризації кримської культурної спадщини, але завдяки цьому скандалу про Крим дізналися більше, ніж за десятиріччя до цього, і решта світу живилася б цією інформацією. В якомусь сенсі скандал має позитивний результат. Але, на жаль, загальний контекст є негативним.
 
uapost.us
 
Як змінилася ваша робота з доокупаційних часів?

Тут порівняння абсолютно не на користь українських часів. До 2014-го року ми отримували гроші тільки за трьома статтями: зарплата, на комунальні платежі, і здійснення функцій охорони. Зараз ми отримуємо суттєві гроші на реставрацію, на виставочні роботи.

Які зарплати були у працівників тоді, і якими вони є зараз у вашому музеї?

Зарплати в цілому у Російській Федерації є вищими, ніж в Україні. При Україні було нижче. Наскільки важко сказати, це вже стерлося трішки з пам’яті.
 

 
Враховуючи складність потрапляння до Криму зараз, як змінилася кількість відвідувачів вашого музею?

Існує певний кримський бум. Велика кількість туристів їде з Росії, в цілому рівень відвідування вищий.

А якщо говорити цифрами?

Думаю, відвідування зросло десь на 20%. Статистика, звичайно, є, просто зараз її важко надати, у мене її немає. Я не можу сказати, що ми переживаємо революцію відвідувань…

Розкажіть про виставку "Кримська весна". Кому належить ідея її організації і наскільки повно вона відображає, на ваш погляд, те, що відбувалося три роки тому в Україні, в Криму?

Суттєвою частиною роботи будь-якого краєзнавчого музею, історичного музею є збір експонатів що називається "с пылу, с жару", слідами подій, що відбуваються. І коли ми робили виставку 2 роки тому по "Кримській весні", то зібрали для неї десь близько 3 тисяч фотознімків, найрізноманітніших людей різних поглядів. Це ж були і проукраїнські мітинги, і проросійські. Ми показали в цілому весь спектр подій. Є знімки тих, які агітували і голосували на референдумі 16 березня . Ми ніякої цензури, організовуючи виставку, не відчували.

Після того як Крим перейшов під контроль Росії, будь-хто з українських чиновників виходив на зв'язок з вами з питаннями про власність на експонати?

Ні. Був наказ міністерства культури України (за яким музейні експонати, які перебувають на території окупованого Криму, мають бути збережені і залишитися під контролем держави Україна), на який посилалися під час винесення судових рішень (в суді Амстердама у справі "скіфського золота"). Окрім, звичайно, образливих повідомлень у соцмережах, якогось конструктивного обговорення у нас не було, принаймні, я не пригадаю.

Наостанок дозвольте таке запитання: у музеї, який ви очолюєте, тепер можна замовити екскурсію українською мовою?

Звичайно, у нас є співробітники, які здатні провести екскурсію українською. Бо українська мова ж є однією з трьох офіційних в Республіці Крим. Так і при Україні було. Та немає проблем, я особисто можу провести екскурсію українською.

(via)
UaPost
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Скляні дива: як львів'янка розвиває мистецтво в Україні
Як і обіцяли, продовжуємо розповідати про цікавих українців, які захоплюють і надихають. Сьогодні цикл "Люди" поповнився ще однією чудовою історією про жінку, яка робить справжні витвори мистецтва. Прегарні фігурки зі скла не залишать вас байдужими. Звідки з'являється натхнення, скільки годин займає робота та яким майстриня бачить розвиток мистецтва в Україні — уже в статті.
Читати більше
Canadian dream, або як франківець привіз в Україну частинку Канади
Вони - молоді та успішні. Uа Modna розпочинає цикл "Люди". Ці історії надихнуть вас почати власну справу і нагадають про значення хобі у житті кожного з нас. Про підтримку, віру та ідеї - читайте у статті.
Читати більше
Українська доглядова косметика: її користь і тонкощі варіння
"Миделко" – не просто виробник косметичної продукції, насамперед, - це команда молодих франківських провізорів та медиків, готових розповісти вам багато цікавого про мистецтво вмивання, підійти індивідуально до кожного випадку та допомогти підібрати правильні засоби. Бо це ціле мистецтво.
Читати більше