Із учасниками гурту, народженого у Вишгороді, спілкувалась Анна Гладких.
Григорію (лідер гурту – ред.), скажіть, будь ласка, як виник ваш гурт? Чи з самого початку ви виступали в теперішньому складі?
Взагалі, гурт був створений 10 січня 2017 року. І мав назву Fly of Butterfly. Потім кілька разів змінювався склад. І саме з людьми, які є зараз, ми почали працювати з початку липня 2017 року. Згодом змінили назву на G.P. (Great People).
Виступаєте лише у Вишгороді? Які плани на майбутнє в територіальному плані?
Наразі так, виступаємо тільки у Вишгороді, але в найближчому майбутньому плануємо себе реалізувати на рівні столиці, а потім заявити про себе на всю країну.
Григорію, ви були ініціатором створення Fly of Butterfly?
Так, я є засновником, лідером, основним автором більшості пісень та клавішником гурту.
Розкажіть про себе. Як прийшли в музику? Чому вирішили сформувати гурт?
Я родом з Вінниччини. З Шагородського району, с. Пасинки. Музикою я почав займатися в 9 років. Захотів сам, попросив батьків мене віддати в музичну школу. Розглядав тільки три інструмента для себе. А саме ударні, гітару чи фортепіано. В районній музичній школі з цього списку було лише фортепіано, та батьки наполягли на аккордеоні або баяні, оскільки вважали, що фортепіано - це жіночий інструмент. Я був дитиною і не міг чинити опір, тому вибрав аккордеон, бо в нього клавіші як у фортепіано. Потім я закінчив музичну школу і вступив до училища культури та мистецтв ім. Леонтовича у Вінниці, в 2004 році, мені тоді було 15. Там я кілька років навчався на аккордеоні, але настільки хотів отримати те, про що мріяв, що з боєм, через сварки з батьками, але все ж таки перевівся на ударні й закінчив училище як викладач по класу ударних інструментів.
Там же в училищі, я з першого дня сів за фортеріано, бо воно було у кожній кімнаті гуртожитка і в кожному класі училища. Я дуже багато займався і навіть прогулював пари, аби тільки пограти на фортепіано. Паралельно освоїв трохи гітару. На 2-му курсі, в мене почали виходити свої мелодії, а потім спробував і мені вдалося написати кілька пісень, які я присвятив дівчині, з котрою на той момент зустрічався. На третьому курсі я показав свої пісні й мелодії викладачу сольфеджіо і вона сказала, що в мене талант, що його треба розвивати, тому наполягла на більш серйозному підході й готувала мене на конкурси композиторів на рівні училища, де я займав перші місця.
Про свій гурт я почав мріяти на четвертому курсі й навіть спробував його створити, але не вийшло всіх організувати, тому нічого не вдалося. Після закінчення училища, в 2009-му році я одружився і ми з дружиною поїхали до Києва в пошуках себе і кращої долі. А потім почалося подружнє життя і я подався будувати кар'єру в маркетинговій компанії, майже закинувши музику на довгих 5 років. Займався тільки вдома і дуже мало.
Але згодом відчув, що без музики я наче помираю, тож я звільнився з компанії, почав працювати сам на себе, завдяки чому звільнив більше часу для музики і почав багато займатися. І вже в 2015 році, 18 грудня, відбувся мій невеличкий творчий вечір в своєму колі. А 15 травня 2016 року я дав сольний концерт в будинку архітектора, біля метро Хрещатик, де презентував свої найкращі композиції. До речі на Youtube є відео. Знайти можна, написавши: "Композитор Григорий Попович (Рус.)".
Того ж року я познайомився у Вишгороді з молодим гуртом "Generation" і запропонував себе як клавішника. Та ми один одного не зрозуміли і наша співпрацця закінчилася після 4-5-ти репетицій. А в невдовзі їхній гурт розпався. І десь в цей же період мені в соцмережі написала моя знайома Юлія Кущ, викладач музичної школи у Вишгороді по класу скрипки, з якою ми вчилися разом у Вінниці. Ми обоє не знали, що живемо в одному місті. Вона подивилася мій концерт і написала слова до однієї з мелодій. Мені сподобалось і я запропонував їй створити гурт. Їй ідея теж припала до душі й ми почали шукати музикантів.
І от саме тоді я запросив до гурту гітариста Олексія Журбу, який грав в гурті Generation до моменту їхнього розпаду. З того моменту і до сьогодні, я і Олексій - основа всього гурту, тому що в процесі формування одні люди йшли, інших ми запрошували, але ми двоє - це, можна сказати, кістяк на якому все створювалося.
Коли гурт був створений, з'явилося питання де займатися? Адже треба проводити репетиції, а приміщення немає. Це питання нам допомогла вирішити Ірина Беза, викладач музичної школи та вокальної студії "Be bright". Вона дозволила нам займатися в студії і стала нашим куратором при ДК Енергетик.
У процесі формування гурту, як я вже казав, одні люди залишали нас, інші приходили. Тому ми формувалися за схемою: в кого є які знайомі... Наприклад, коли наш ударник не міг більше ходити на репетиції, я шукав всіх можливих охочих, дзвонив їм, писав, запрошував і тільки так зміг знайти всіх, хто зараз є зі мною.
Ми не кавер-гурт, ми пишемо свої пісні, свою авторську музику. Основний автор пісень і музики я, але в нашому репертуарі також є прекрасні композиції мого рідного брата - Кирила Поповича, він же читає реп в деяких наших піснях - і ніжні пісні Катерини Котлярової, нашої вокалістки. Також у складі гурту є ще дві чудові людини. А саме, ударниця Євгенія Негоденко та бас-гітарист Гліб Попов.
А як виникла саме така назва Fly of Butterfly і чому ви вирішили змінити її на Great People?
Назву придумав я, опираючись на стиль своєї музики, адже вона в основному лірична, легка наче політ метелика...Ось тому прийшла в голову така ідея. Так гурт і назвав "Політ метелика".
Потім наш гурт змінювався, а разом з новими учасниками з'являлися нові ідеї. Нам здалося, що наша музика не асоціюється вже з назвою, котра звучить не сучасно, не стильно і ми разом вирішили змінити її. Оскільки це мій гурт, я запропонував назвати його моїм іменем G.P. - Gregory Popovich. Та нам здалося, що це занадто пафосно й егоістично щодо всіх, тож ми розшифрували абревіатуру інакше, а саме Great People.
В якому стилі ви граєте?
Взагалі якось конкретного стилю ми не притримуємось. Ми їх змішуємо. Є пісні у стилі рок-балад, є більш ліричні, є навіть з елементами репу та рок-н-роллу. Хоча, мабуть, все загалом можна назвати поп-рок.
Пишете для молоді? Є плани розширювати вікову аудиторію?
Ми не конкретизуємо вік слухача. На мою думку, в мистецтва не має бути чогось взагалі конкретного, адже воно має бути вільним для польоту фантазій і відчуттів. Тому ми пишемо те, про що хочемо сказати людям. Особисто я в свої пісні завжди вкладаю особливу тему, яка може допомогти людям щось осмислити, подумати про щось хороше. Основне, до чого прагну я, це щоб в піснях нашого гурту був сенс, ідея, думка та посил до дії на зміни до кращого.
В мене якраз десяте итання про ваші пісні: Про що вони? Ви дійсно живете всім тим, про що співаєте?
Кирило та Катя пишуть в основному про кохання. Якщо взяти конкретно мої твори, то теми я вибираю різні. Наприклад, в мене є пісня: "Життя прекрасне", ми її виконували на день міста. Вона про те, що життя чудове, що не треба сумувати, зневірюватися, треба знаходити позитивне у всьому.
Інша моя пісня "Воїн", про сильний характер чоловіка і здолання перешкод на шляху до мрії. Пісня "Відчувай", про те, що не треба тримати емоції в собі, потрібно відкриватися тим, хто тобі не байдужий і кому не байдужий ти... Також є пісня присвячена Матусі "Матінка моя", і також є ще кілька пісень про кохання, але навіть в них я стараюся писати не про біль, а, навпаки, про радість від почуттів...
І так, я живу цим усім, всі тексти пишу з власного життя, досвіду і шляху до мрій.
Як народжуються пісні саме у вашого гурту?
Пісні народжуються по-різному. Деякі я просто пишу сам вдома, все продумую і потім на репетиції просто всім пояснюю, що хочу зробити і ми працюємо. А деякі народилися просто серед репетиції. Комусь приходить тема в голову, комусь музика до теми і ми одразу починаємо створювати. А деякі - хтось із гурту пропонує свій текст, я пишу під нього музику. Хоча якісь із пісень я писав посеред білого дня, в метро, в кафе, на вулиці на лавочці... А іноді просто приходив текст вночі, я вставав, брав блокнот, вмикав синтезатор і одягав навушники, подумки до ранку писав.
Давайте познайомимо читачів з кожним музикантом гурту
Ж.О. Я - Журба Олексій Ігорович. Прийшов до гурту На запрошення Гріші. Гітарист в гуртах "G.P" і "ЗаКепкой". Якщо кортко про музику, то я живу нею, насолоджуюсь під час гри. Музика - це моє життя.
П.Г. Мене звати Гліб Олександрович Попов, нині я студент найкращого в країні Київського Політеху)
Музика увійшла в моє життя ще в 2010 році, коли я почав займатися вокалом у складі ЗВА "Візерунок" ВРЦХТДЮМ "Дивосвіт". Під впливом візерунківської атмосфери я почав суто для себе вивчати типові для музшколи поняття тональності, аккордів, обернень, ладів та вього іншого, що допомагало мені освоювати аранжування і, як наслідок, писати в музичних програмах мінуси для знайомого репера. Згодом мої знайомі підігнали мені бас, і я почав потроху грати для себе, використовуючи YouTube як підручник :) І лише після того, як мене після концерту 28 липня в "Sirop", де я працюю (зараз - "Eribar"), дружно запросили в "G.P.", який звався тоді ще "Fly of Butterfly", музика стала моїм лайфстайлом, а тодішній репертуар почав звучати по-іншому. Здавалось би, стільки може бути в житті дрібниць, проте щось пропустиш, чи зміниш, чи додаси - і перед твоїми очима вже зовсім інша картина.
Тому, користуючись нагодою, хочу побажати всім читачам звертати увагу на дрібниці, які вас оточують, і зберігати для себе лише ті, що дають вам сили творити Добро та за будь-якої погоди дістатися власного Щастя =)
К. К. Я - Котлярова Катерина Олександрівна. Музикою займаюся з самого дитинства, тож можна сказати, що музика - це частинка мене та мого життя. Я вокалістка гурту G.P. В самому гурті в цій ролі я приблизно 7 місяців. Мені дуже подобається наша команда, ми дружні веселі та всі талановиті!
П.К. Мене звуть Попович Кирило Володимирович, я в дитинстві пішов стежкою свого брата Григорія, навчався в музичній школі, грав також на аккордеоні. Вивчився я всього лише 3 роки, і батькам здалося, що мені не подобається. Я також не міг чинити опору, і закинув. Згодом я, хлопець з села, в якому слово "Youtube" було як міф, загалом, як і інтернет, в 9 років я записав свою першу пісню. Так, в 9, і це було на касету. Далі почав займатися створенням електронної музики, не знаючи нормально нот. Я міг творити музику з 4-х аккордів, і цього було достатньо. Рік у рік я підіймався вверх, там уже і студію звукозапису заснували, Беза Ірина Федорівна, Олексій Журба та я. В групу я потрапив невідомо як. Брат запросив мене на репетицію, допомогти порадами, коли гурт існував лише місяць. Потім змінювався склад, ну і якимось чином я став "реп-вокалістом". Також засновник реп-колективу "ЗаКепкой", можна сказати йду стежкою брата знову, він групу створив, і я щось подібне. Коли ми написали більше 15-ти пісень, почали їх доповнювати, додавати цікавинок та писати більш потужні пісні, типу рок-н-ролу або чогось яскравішого. А так я дуже радий, що в складі цієї групи, оскільки тут всі мої друзі, дівчина, та найкращий мій братик.
Н.Є. Я Негоденко Євгенія. Прийшла до гурту на запрошення Григорія. Барабащиця гурту GP та Dram Station.
Григорій Попович: Я вже про себе написав, тому лише додам трохи про всіх від себе.
Кожен в нашому гурті дуже талановитий.
- Олексій - вихований, організований, відповідальний та дуже відданий музиці.
- Кирило - креативний, з гарним смаком до створення музики і неординарним підходом до написання.
- Гліб - емоційний і дуже добрий. Має хист до аранжування та бітбоксу.
- Катя - це втілення жіночності та ніжності в нашому гурті. Вона дуже чутлива і творча особистість.
- Євгенія - має сильний характер бунтарки. Вона прямолінійна, чесна і цілеспрямована.
Траплялися якісь каверзні, кумедні випадки під час концертів, репетицій?
Так, звичайно, форс-мажори наше все! Ще в першому складі, перед самим виступом я посварився з ударником, він образився та пішов. І ось залишається кілька хвилин до виходу на сцену, а я не знаю, чи він прийде. Гурту я нічого не сказав, щоб не хвилювалися, а сам місця собі не знаходив. Та коли ми піднімалися на сцену, він зайшов до зали і я видихнув тільки тоді...
Були також суто музичні моменти, коли хтось забував вступити де йому треба, чи ноту не ту брав... Всіляке бувало, але ми виду ніколи не подаємо, впевнено граємо далі.
Які плани на найближче майбутнє? Чим займатиметесь?
Плани на майбутнє грандіозні, та все ж не хочу казати наперед, щоб не злякати мрії.
Скажу лише, що зараз нашим гуртом зацікавились у місті і є кілька варіантів до співпраці, тому зараз я обдумую ці речі, зустрічаюся з людьми, які пропонують, спілкуємось, обговорюємо можливі робочі стосунки. Авжеж, хочеться потрапити на велику сцену, та ще рано, адже потрібно вийти на рівень в профессійному плані звучання гурту.
Чи залишилось щось цікаве насамкінець для ваших шанувальників?
Щось цікаве!? Ну можу похвалитися, що нам замовили саундтрек написати до відео блогу "UptownPost" і я його написав і зараз ми вже його пишемо на студії. Тому зовсім скоро він зазвучить у соцмережах та на Youtube.
Спілкування з гуртом вийшло теплим, мелодійним і гармонійним =) Як і музика самих Great People.
Музики у вуха і в серця! Хорошої музики!
Анна Гладких
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
