Заклик не ламати, а відмовлятись

Заклик фільтрації є сьогодні глобальним рупором. Потрібно потужно зайнятись викоріненням усього змертвілого. Час плодиться плоттю й кров'ю, але приситнення треба зупинити. Відвертим та щирим бути зараз небезпечно, в епоху політичної гри і загравання, зокрема на політичній жниві: пропагування руйнування є тим небезпечним меседжем, який нам так впевнено нав'язують лобісти окремих громад.

Врешті, кожен має зрозуміти, що життя й навіть буття залежать від них самих: незрозумілими є заклики до негативу чи крайнього позитиву. Нехай все буде, як буде, але суть й сутність потребує явлення. 

Щоб остаточно не зникнути. Заклики до снування-існування є помилковими та Ідея не має емпіричного чи суто практичного застосування: ще один могильник ідей не варто плодити. Спочатку Робимо, потім думаємо. Думання є Інерцією, банальною механікою, потрібно задіювати сили волі й духу для змінення окремих ситуацій. Міркування є суб'єктивним присамітненням, але Творення має відродитись. Творення чесне й правдиве, актуальне й живе, а не змертвіло абстрактне. 

Люди суто творчого кшталту мають мати декілька імунних систем й оберегів. Праця письменників й митців надзвичайно небезпечна й потребує константного жертвування. Щирий жертовник віднайде шлях до кожної душі. Муки творення й жертовностей, втрат й нових віднаходжень - вас не будуть любити, бо ви постійно в активній фазі творення. Є симптоматика блуду й нечеснот, але профанізоване стимулює професійне й навпаки. Є баланси й кордони можливого-неможливого.

Вода, вогонь, знесилля, посухість й темрява - повірте, ви на правильному шляху. Якщо щось вщент згоріло - отже відродиться нове, якщо щось не прийнялось - отже не на часі, якщо умовно вами скористались - активуйтесь ще більше для віднайдення сокровенного. Знайте, що завжди є "прихована користь", завжди є зворотній бік і рухи. Досконалими стають ті, котрі були на межі зникнення, сильними стають - тільки знесилі й пониклі... Закони причинно-суто наслідкового й не інакше.

Прихована геометрія самотнього творення й Контакт прийняття-неприйняття - це вже в минулому, все складне прийметься Легко.

Комфорт є ознакою деградування, знесилість є прийняттям і сповненням нових енергій - і не слухайте нікого: бо все продається і все купується, не інакше. І всі столітні генії були маніяками й антигуманістами: і Леонардо, і Мікеланджело ночами різали тіла для віднайдення досконалого тіла. Й інквізиції знищили більше людей за свтові війни - для отримання формул людського духу й волі. Ідеального нічого не існує. І якщо вас люблять - знайте, в одну секунду зненавидять, тому довіртесь суто природнім утилізаторам й баланам: людина не змінюється і в кожному живуть тисячі демонів, котрі чекають просто Ситуативного волевиявлення.

Сьогодні під час пробігу згадував всі дерева, котрі писав у парках, і чудові алеї, вони живуть і спокійно виконують свої функції незалежно від столітніх гроз й катаклізмів. 

Але цивілізаційно все живе буде й надалі заливатись бетонами та лжетеоріями і практиками суто метафізичного та окультного спрямування. Віру потрібно глибоко приховувати і берегти вогонь істинний запалений невідомим провидінням - все ж таки я від усього відмовляюсь, від теорій і практик: вірю лишень тим деревам і природній траві, котру малював, і яблукам соковитим в садах - все інше пил і дуст, попіл.

Але Контакт із дійсним життям варто притримувати, не відмовлятись, бо чиста абстракція залишиться чорно-білим фото.

Бо світ прагне тотального божевілля й абсурду, а нова аксеологія є переписуванням старих ідей Платона й Декарта. Якщо чорна діра і є - то тільки в нашій умовній уяві - а ми такі слабкі й недосконалі, навіть із такою кількістю засобів і пристроїв, в котрих ми ледве встигаємо виплутатись в певних надзусиллях. 

Епоха логічно завершується в моментах банальної химерності - можна гратись і, як дорослі діти, просимо прощення, а його насправді ніколи не буде, ані в соціальних матрицях, а ні в абстрактних. Впевнено розправляйте крила - все одно ми будемо літати - й там нам розставлять кордони й обмеження швидкості, бо державницька система є тоталітарним змертвілим організмом: а ми із того боку, з інакшого зазираємо в одну й ту ж безодню, а вона продовжує споглядати здивовано нас: двоногих хомо із внутрішньою силою напівбогів...