Читати більше
Як характерники святкували Великдень?
Шанувальникам всього українського варто звернути увагу на те, як святкували Великдень, православну Паску, духовні воїни-Рахмани минулого — Характерники. Таке святкування відбувалось у слов’янському суспільстві тисячами років. Воно було відтворенням знань давнього православного світогляду, процесів єднання Небесного та мирського, Прави та Яви, Творця та явлених людей.
Рис 1. Паска — святковий хліб, символ Творця, давнє Рахманське великодне причастя
Варто наголосити, що давні рахмано-характерницькі православні свята були календарно закріплені (у числі) та прив’язані до важливих астрономічних подій на планеті — двох точок Сонцестояння і двох Рівнодення.
Ці свята не залежали від мирських факторів, суспільної думки, церковного кліру, бо їхнє місце в Колі Року було визначене самим Творцем та Правою!
Для розуміння земного Кола Року варто прочитати статті в інтернеті, які пояснюють місце давніх православних свят та рахманських постів в ньому:
- «УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ КАЛЕНДАР – СВІТЛА СПАДЩИНА ПРЕДКІВ»;
- «КОЛЯДА ТА РІЗДВО – САКРАЛЬНА ОСНОВА ПРАВОСЛАВНОГО КАЛЕНДАРЯ!».
Варто зрозуміти, що давні православні свята та пости не залежали від творених землянами календарів, особливо таких історично молодих, як Юліанський чи Григоріанський.
Для оприділення астрономічних міток в давнину будувались кромлехи — обсерваторії та святилища, на яких Рахмани (як і Характерники) визначали дати Сонцестоянь і Рівнодень, та які ділили земний рік на чверті.
Характеризуючи кожну чверть Кола Року, можна побачити головні сакральні особливості таких:
- Перша чверть — свята Творця, свята Різдва Програми Кола Року, хрещення Програми Кола Року, благословління та передача її у мир Землі;
- Друга чверть — свята Сарства Сарств, Вишніх Отців та Духів Прави, Рахманські свята, свята Трояні земної;
- Третя чверть — свята очищення та спасіння Миру Землі Хрестом Отця Господа, свята Покрови Божої Матері у Мирі Землі;
- Четверта чверть — свята нерукотворного образу Хреста, початок відходу Кола Року, проводи Кола Року на Святвечір.
Оглянувши сакральний православний календар Коло Року (аркуш 1, аркуш 2), маємо констатувати, що в ньому є не більше двох десятків головних свят першого порядку, які є найважливішими та непорушними для землян (особливо для Рахманів і Характерників), бо вони дані Творцем і пов’язують світлих душею людей з найвищими силами Сарства Сарств.
Найважливішою серед чвертей є перша чверть, бо саме у ній відбуваються основоположні події для Нового Кола Року Землі. Це передача Програми Нового Кола Року в мир Землі, початок нового річного духовного кормління явлених людей (з днів свята Великодня).
Рис 2. Головні Рахманські свята першої чверті земного Кола Року
Як і всі свята Кола Року, давній Великдень був астрономічно закріпленим, але з певними особливостями, які встановлювали семиденний термін початку свята.
Усе через те, що Великодень поєднувався з Пасхальним духовним Постом, який починався від весняного Рівнодення та тривав 16 днів (від 22 березня). Він завершувався перед святом Благовіщення (до 7 квітня), коли передана в Земну Яву програма Кола Року благословлялася Творцем.
Тому Рахмани (і Характерники) відзначали Великдень (Паску) у першу неділю (як день) після весняного Рівнодення, що нині відповідає недільному дню від 22 до 28 березня.
Тобто Пасхальний Піст та свято Великодня складали особливу сакральну єдність!
Проте чому таке поєднання було важливим для Прави і земного людства?
Тут варто згадати, що у давньому православному світогляді слово ПІСТ означає — Перехід Ірію Світлого Творця (в душі православних). ПІСТ — це дні особливо щирого і прямого контакту небесного з явленим людським, дні відкритості Прави до світлодуших землян, дні покаянь, духовних очищень, прохань.
Натомість ПАСКА — це абревіатура яка стосується духовного кормління.
ПАСКА — це Підтримка Анів (душ людей) Світлим Кормлінням Атману (духовним). Це дні початку нового річного циклу кормління в земній Яві явлених світлих душею людей.
Саме таке поєднання давало ефект духовного резонансу!
ПАСКА в дні ПОСТУ надзвичайно потужно посилювала взаємозв’язок земного, кожної втіленої душі, зі Світлим Ірієм, власне з Творцем та Правою (Богом)!
Саме тому свято Паски — це Великий день!
Рис 3. Крашанки — символ життя (фарбовані великодні яйця)
У Великодні дні всім православним важливо було щиро шанувати Творця, дякувати йому за продовження духовного кормління земних світлих душ.
Кожен православний у цей час мав причаститися символом Творця — святковим хлібом (з великим вмістом яєць, додаванням масла, солодощів та меду), який носив назву Паска.
Такий святковий хліб перед вживанням мав бути освячений православним Рахманом, волхвом чи священником (для Характерників — ірійно найвищим Рахманом).
Крім того, на Великдень виготовляли особливі символи Вселенського життя, які поєднували світлих людей з Творцем та Правою:
- яйцеподібної форми обереги — писанки, шкрябанки, різблянки, витинанки (з дерева, шкаралупи, глини, каменю тощо) зі знаками рівнів Прави, які наповнювали високою духовністю домівки та громадські місця;
- писанки та крашанки на основі натуральних яєць, які споживали разом із святковим хлібом (Паскою) в святковому обряді шанування Творця та Вселенського життя.
Також варто знати, що у характерницькому святкуванні Великодня не було місця мирським речам, які з’явились у останні століття — споживання м’ясних продуктів та горілки, об’їдання та пиятики, що є порушенням духовного Посту (хоча не строгого у їжі).
Рис 4. Писанки — православні обереги, дерев’яні великодні яйця зі знаками Прави
Слід зауважити і таке: у часи Характерників Великдень, як велике свято Творця, не закривалося драматичними подіями межі ер, що привели до вбивства сина Творця — Хреста Отця Господа (Ясуня-Ясуса). Первинність свята Творця від цього не втрачала свого значення. Але це окрема тема для висвітлення…
То як же святкували Великдень Характерники?
Надзвичайно скромно, достойно, з повагою до Творця!
Характерники, як і всі Рахмани, робили так:
- Дотримувалися православного Пасхального Посту (не строгого), який був у числі та тривав від весняного Рівнодення до свята Благовіщення (16 днів, від 22 березня до 6 квітня включно);
- Відзначали Великий День (Великдень) у першу неділю (як день) Посту (з 22 до 28 березня), святкуючи 3 (три) дні;
- На святковому столі ставили освячену Паску (святковий хліб), символ Творця, та обрядові пасхальні яйця, символ життя, які споживали після молитви у славу Творця, з подякою за передачу програми Кола Року в мир Землі;
- Паску і крашанки споживали в інші святкові дні Великодня, разом з їжею належною до не строгого харчового посту (їли продукти на олії, кисло-молочні продукти, варену і смажену не хижу рибу, приправлені овочі, фрукти, гриби тощо);
- У дні свята вживали напої сакрального характеру – освячене вино, зброджені медові та трав’яні напої, інше (для Рахманів та Характерників завчасно готували сур’ю).
Саме сповідування давніх традицій, шанування Творця і Прави, у дні визначені Творцем, давали Характерникам ту духовну силу, яку вони використовували у боротьбі з ворогами.
І на останок…
Чи здатні ми належно шанувати Творця і Праву, як це робили Характерники?
Чи спроможні бути вірними Творцю?
+ + +
З видання "Братство Богуна", № 14, 2023 р.
Інші публікації блогу Святояр дивитись тут — https://sviatoiar.uamodna.com
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
Читати більше
Читати більше
Читати більше
Московити теж кажуть, що вони, начебто, росіяни...
Бо їх цар Петро І привласнив назву давньоукраїнської держави Рось -
https://uamodna.com/articles/davnya-ukrayinsjka-derzhava-rosj-ta-yiyi-symvoly/
Але це не є причиною відмовлятись від нашого правдавнього, бо хтось його привласнює, міняє та використовує на свою догоду...
Тисячоліттями у наших предків було так:
ПАСКА це — Підтримка Анів (душ людей) Світлим Кормлінням Атману (духовним).
Вона обряд причастя на Великий День шанування Творця!
Тому маємо планомірно повертати знання предків!