Виклики молодої людини

«Сьогодні відчуваю себе страшенно загубленим. Сьогодні не маю ніякої основи. Сьогодні в душі багато сумніву, а в голові питань – до себе. Сьогодні немає орієнтирів  - конкретних і чітких…»

Ми часто ведемо із собою отакі от діалоги, мабуть навіть швидше МОНОЛОГИ. Намагаючись знайти відповіді на всі питання, гарячково мислимо та аналізуємо. «Куди мені? Навіщо я тут?». В стані безперервного пошуку не можемо прийти кудись конкретно, що дратує.  При цьому ні освіта, ні "сприятливі" умови навколо не є основою, навпаки – лише сприяють непевності.  

Молодій людині зараз непросто. Та й чи було коли-небудь просто? Завжди були свої обставини, які так чи інакше обмежували, створювали перешкоди. Але знаходилися ті одиниці, які таки формували запит на інші речі – інші дії, інші слова та підходи до реалізації себе. Ніхто не каже, що це було просто, легко. Але мабуть ціна за дорогу до себе із кінцевим пунктом «Я» і має бути такою неоднозначною. Тоді рівень цінності абсолютно інший.  

У чому ж суть такого пошуку, метання, внутрішньої боротьби? Мабуть усе набагато простіше. В якийсь момент ти починаєш уважніше прислухатися до свого внутрішнього світу, розуміючи, що там дуже багато відповідей. Часом їх важко розшифрувати. Та це мабуть єдиний чіткий орієнтир.

В якийсь момент маленькими кроками починаєш таки діяти – робити щось невелике, може не таке значиме і масштабне, як би хотілося широкій юній душі, але ключове слово «робити». При цьому приймаєш себе, своє «я», не задумуючись «А що скаже Хтось, цей невідомий, але створений і живучий Авторитет?».

Нічого не скаже, а якщо і скаже, то всі фільтри та бар’єри ми ставимо собі самі. Цікаво, правда, як усе залежить від нас?

Так, молодій людині зараз непросто і страшно часом. Так, ми всі прагнемо до якихось омріяних висот. Проте будь-яка висота починається із звичайного КРОКУ. І дуже важливо, щоб цей крок відповідав твоєму «я», цінностям та переконанням…

Так, ми часто відчуваємо себе загубленими і незрозумілими… Але можна спробувати просто довіритися СОБІ, діючи. Головне – наважитися.

«Вірити власним думкам, вірити, що те, що істинне для тебе, так само істинне і для всіх людей — ось в чому приховується геній». Ральф Уолдо Емерсон