Читати більше
Узяти щастя трішки напрокат
Узяти щастя трішки напрокат,
Коли своє далеко за туманом.
Упитись найжорстокішим обманом,
Коли жорстокіш правда у стократ!
Ми йшли на це. А молодість мине,
І зникне привид завтрашнього раю,
За зраду щастя я себе скараю…
А скільки щастя зрадило мене!
Та я живу. Бо тільки догорю,
Бо тільки зблідну, знидію, загину,
Збідніє людство – на одну людину,
Осліпне всесвіт – на одну зорю.
Петро Скунць
[adSlot9]
*зображення - pinterest.com
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
Читати більше
Читати більше
Читати більше