Нехай Ейфелева вежа так і залишиться красивою мрією

Місія - встигнути все

Кожного разу рекламні ролики вигукують щось на кшталт: "Поки ви сидите на дивані, ваш сусід уже виграв у лотерею", Ви ще й досі не на Мальдівах, тоді ми йдемо до Вас", "Не гальмуй - снікерсуй" і т.д. 

Нам потрібно встигнути все. І коли, хтось чи щось стає на заваді, рівень нашої агресії зростає, ми цілий день думаємо про те, що знову не досягли поставленої мети, знову не там, де мали б бути. Ми наче біжимо марафон, який ніяк не закінчиться. 

Нам так треба досягти нереальних вершин, обійняти круту посаду, поїхати туди, зробити те і се, але завжди щось заважає. Ми просто втомлюємось, починаємо шукати відмовки, а зрештою звинувачувати себе і оточуючих у всіх на світі гріхах. Політиків, що живемо в ненайкращих умовах, дощ, що промокли до кісточок, сусідську собаку, що не дала виспатись, подружку, що схудла, а ви ще ні, друга, який не зателефонував і так до безкінечності. 

Гра підсвідомості

Наша підсвідомість починає грати з нами і перетворювати нас на "жертву". Інколи ми цього навіть не помічаємо. Це відбувається з нами, коли ми скаржимось на неулюблену роботу чи коли ображаємось на рідних, навіть коли прокидаємось "не з тієї ноги". 

Автор книги "Радикальне прощення" Колін Тіппінг розповідає про загальні принципи, які настільки вкорінились у нашій свідомості, що ми не завжди їх помічаємо. Це не обов'язково про конфлікт з кимось конкретним. Це про ті почуття, які ми проживаємо кожного дня.

"Почему человечество на протяжении всей своей истории так много сил тратило на гнев и откуда у людей столь настоятельная потребность разделить мир на жертвы и мучителей, героев и злодеев, победителей и побежденных, счасливчиков и неудачников".

Вся причина криється в нашому его, яке просто не любить будь-яких змін. Однак, саме его має величезний вплив на підсвідомість людини. І часто людина ототожнює себе з ним. Хоча це не зовсім правильно. Тим самим, щоб задовольнити его, людинка перебуває у стані жертви. Й інколи це настільки глибоко, що навіть сама цього не підозрює. Спочатку у нас спрацьовує підсвідомий принцип витіснення. Це щось на кшталт психологічного захисного механізму, який включається в моменти, коли почуття провини, гніву, образи на когось виявляються неймовірно сильними і розум просто захищає нашу свідомість від цих почуттів. Після цього він намагається створити проекцію на когось.

"Стоит спроецировать то, что нам не нравится, на другого человека, и мы начинаем искренне верить, что всеми этими качествами обладает именно он, а не мы".

Колін Тіппінг підтримує теорію, що все, що ми засуджуємо в інших, насправді є тим, що ми ненавидимо в собі. 

"Мы чувствуем себя жертвами других людей именно потому, что они резинируют с нашими чувствами - виной, гневом, страхом, яростью. Нам кажется, будто они делают чтото такое, что злится нас. Стоит нам признать, что источником негативных чувств являемся мы сами, а не они, и мы легко отказиваемся от потребности быть жертвой".

То, можливо, досить уже прикидаться жертвою, шукати причин, чому не реалізувались наші плани, а просто розслабитись і прийняти все як є? Вибачити собі і рухатись в тому темпі, який зручний для нас, а не для когось, проживати ті ситуаці, які комфортні нам, а не чудаку з ящика, дотримуватись тих принципів, в які ми віримо, а не психологи з ютюба чи коучі з інстаграму.

Загалом непрощення себе чи інших негативно впливає і на наше здоров'я. 

·         перш за все - надмірне виділення кортизолу; 

·         збільшення ризику серцево-судинних захворювань; 

·         збільшення маси тіла; 

·         погіршення довгострокової пам'яті; 

Як пробачити 

З'являється почуття самозвинувачення. І для початку просто необхідно примиритися зі своїми емоціями. Прийняти рішення вибачити собі все те, що зробили і те, чого досі не зробили. Можливо тоді стале легше і спокійніше на душі. 

Ще однин дослідник психології прощення - Еверетт Вартінгтон. Він працює клінічним психологом і є професор психології Віргінського університету. 

Він розробив програму з 5 кроків, які допоможуть пробачити.

1. Перестати нарешті себе звинувачувати.

Ну от назавжди змінити савлення до себе. Не прикидатись жертвою і не звинувачувати всіх довкола.Прийняти свої емоції. Як це? Відчути їх, усвідомити. Якщо це біль, нехай поболить, якщо це страх, побоятися його. Чого саме ти боїшся, що є його причиною. Поставити собі декілька запитань: "Що це за емоція?",  "Звідки вона взялася?", "Що я можу зробити прямо зараз, щоб мені стало легше?".

2.   Проговорити свої почуття всхух

Зізнайтися самому собі: "Так, я боюсь", "Так, мені боляче від цього", "Я злюсь на себе чи на когось іншого". Провести уявний діалог зі своїм кривдником. Сказати йому все те, що відчуваєш. А потім зрозуміти його мотиви і поспівчувати йому. 

3. Поставити себе на перше місце

Непрощення шкодить найперше вам, а не кривдникові. Після прощення ви точно зможете відчути полегшення. Не потрібно більше носити за собою ту торбу з вічними звинуваченнями, багаж гіркого досвіду, розпачу і злитися на всіх довкола. Залиште її обабіч дороги і йдіть далі. 

4. Чітко вирішити пробачити

Запишіть, проговоріть, поділіться з кимось своїм рішенням.

5. Дотримуйтесь рішення

Не зациклюйтесь знову і знову на проблемі. Ви проаналізували, пробачили і відпустили. Не потрібно кожного разу копирсатися в думках, аналізувати, роздумувати. Достатньо одного разу вирішити пробачити і більше не отруювати своє життя негативними спогадами. 

Йдіть у своєму темпі, не плануйте занадто багато. Просто розслабтесь і проживіть свої моменти. Нехай вони будуть не такими яскравими, як у голівудської зірки, але вашими. Нехай ви не об'їздите всі країни світу, але отримаєте насолоду від тих, де були. Нехай Ейфелева вежа так і залишиться красивою мрією, зате вулиці Києва точно будуть для вас.