Що роблять дбайливі матусі, коли їхня дитина капризує й не бажає засинати? Звичайно ж, співають колискову. І в кожної мами вона своя, особлива. Але іноді маля скимлить: "Не хочу цю! Заспівай іншу!" Що робити? Звичайно, згадати іншу...
Та ж іноді буває: заклопотана мати, а тим паче, батько, не в змозі пригадати щось нове. І тут їм допоможе книга, котра вийшла друком у видавництві "Склянка часу" (Канів, 2012). Це – "Теплі мамині казки" київської поетки та письменниці
Тетяни Череп-Пероганич.
Всупереч назві, всі віршики-колискові – зимової тематики. Тільки не треба думати, що вони – холодні, крижані. Навпаки, вони теплі, лагідні, м'які. І дуже-дуже добрі. Одразу здогадуєшся, що пані Тетяна – матуся маленької дитини, яка, мабуть, і стала першим слухачем цих чарівних ніжних пісеньок.
Вірші присвячені дівчаткам, але мами хлопчиків можуть залюбки змінювати ім'я дитини – і малюк вважатиме, що вірш присвячується саме йому.
Насправді, якщо у батьків є певний час для спілкування з дитиною, можна не тільки співати, але й читати книгу, роздивляючись разом прекрасні ілюстрації. Бо ж малюнки такі заспокійливі, що не тільки синок чи донечка можуть заснути щасливими та заспокоєними, але й котрийсь із тат. :)
Ходить сторінками книги дбайливий котик, присипляє малечу, запрошує читачів до свого фантастичного, яскравого світу.
Там навіть сніг, що падає з небес та встеляє землю пухнастим простирадлом, здається теплим. А виразно змальовані картини зими сприяють розвитку образного мислення.
Чарівні ілюстрації Оксани Грек сповнені любов'ю до рідної землі, її традицій. Корінням своїм вони сягають народної творчості: чисті, мудрі й з гумором.
Казкові персонажі художниці мешкають не в якомусь "тридесятому царстві". Вони існують поруч, тільки оком кинь. Трішечки фантазії – і герої оживуть і зійдуть зі сторінок до своїх читачів.
Тож прегарний у жіночок вийшов тандем – і книга від цього заграла, стала цінним надбанням і для книговидавця, і для покупця.
Уважний читач одразу помітить, що у першій частині заголовку використано назву книги. А що ж із другою частиною? А те ж саме. Друга частина – назва ще однієї книги, що вийшла друком, але вже у дніпропетровському видавництві "Журфонд". Письменниця, літературний критик і психолог
Ольга Рєпіна зробила новорічний подарунок дітям з особливими потребами – вихованцям інтернатних закладів – подарувала їм збірник казок "Діткам на дрімки".
Назва й оформлення обкладинки співпадають – сипле з Місяця на маленького сонька зіроньки казкова дівчинка, яка є Доброю Душею книги. Молода художниця Олена Капшукова робила всі малюнки у техніці пастелі.
І які ж вони симпатичні та кумедні, побачені нею герої! І дівчинка з камінцем щастя – Курячим богом, і горобці в малині, і старий синій чайник, і маленьке оленятко, і чорно-біле кошеня. І, хоча читач бачить в ілюстраціях тільки окремі епізоди тексту, в нього не залишається жодного сумніву, що синій чайник − вірний друг своєї господарки; маленьке оленятко зрозуміло, що таке друг, а кошеня, плямисту спинку якого бачить на картинці читач, вміє прегарно муркотіти й заспокоювати свого хазяїна чи хазяйку.
Кожна з казок присвячена якомусь почуттю – добру, чуйності, дбайливості, уважності, вмінню за непрезентабельною зовнішністю побачити ніжне серце та велику душу. Побачити, що в цьому світі є й інші: люди, тварини, речі, які потребують нашої допомоги та співчуття.
Тут хочеться нагадати батькам, що при читанні з дитиною особливо важливими моментами є рефлексія та обговорення прочитаного. Це надає можливість за допомогою батька чи мами − дорослих, яким малюк довіряє, пізнати світ.
Якось пані Ольга розповіла мені таку історію зі свого психологічного досвіду. У реабілітаційному центрі для дітей з асоціальних сімей на презентації своєї нової книги письменниця запитала: "Кому з вас батьки читали або читають книги?" Із тридцяти присутніх дітей руки підняли лише двоє. Ось відсоток добра, ласки та любові, який отримують /отримали в реальному житті діти від своїх батьків-алкоголіків. І це не дивно, оскільки спільне проведення часу, сімейне читання − показник згуртованості сім'ї та позитивного стилю життя і виховання, прийнятого батьками "на озброєння".
Але чому, запитаєте ви, шановні друзі, в одній рецензії автор вирішила поєднати два різні жанри – поезію і прозу, вірші й казки?
Відповідь не забариться: тому, що обидві книги несуть в собі величезний позитивний заряд. Обидві книги – неймовірно чистий промінь, що осяє життя дитини, заколисує й несе вперед, у щасливе майбутнє. І воно очікує на кожну маленьку людину, бо і Тетяна Череп-Пероганич, й Ольга Рєпіна як справжні майстрині, прекрасно володіють словом, владним і лікувати, і зцілювати, і навіть налаштовувати на мирне і щасливе дорослішання.
До речі, обидві книги розраховані на наймолодшого читача, бо тексти в авторок легкі, гарно запам'ятовуються. А завдяки прекрасним ілюстраціям можна обговорити з дитиною поведінку героїв казок і віршів, навчити розрізняти кольори, завчити назви предметів, істот і явищ природи.
Поєднує книжечки й оформлення. Хочеться відзначити обох художниць: Оксану Грек з Ніжина та Олену Капшукову з Дніпропетровська. Дівчата вдало (на мій погляд) вникнули в суть текстів і створили до кожного віршика або історії дуже образні й, головне, − реалістичні ілюстрації. Адже зараз так багато настільки сюреалістично оформлених книг для дітей, що і в дорослого читача голова обертом йде. А діти вимагають коректного занурення в реальний світ, світ маминої й татової доброти, не спаплюжених уявою дорослого ілюстратора, відвертої майстерності у роботі художника як транслятора художніх образів письменника чи поета, які творять для дітей.
Тому привчайте свою дорогу та любу малечу до книг, читайте їм казки, вірші, оповідання; розглядайте, пояснюйте, коментуйте кожен малюнок, плекайте за допомогою читання допитливий розум, чутливе серце і добрі руки, які захочуть взяти книгу і подарувати її своїм дітям.
А ще – книги стануть ліпшими друзями ваших синів, доньок та онуків. Звичайно, якщо ви, шановні, про це подбаєте.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
