|
7 березня 2018
Анатолій Власюк |
Тепер я б'юсь за кожний Божий день.
А скільки їх я за життя розтринькав!
Чому людина є дурна, як пень?
Та залишається сама собі ще винна.
Час спресувався в Божий знак віків.
Не кожний зможе все це прочитати.
Хапає блуд жінок й чоловіків.
Лиш істину знайдеш – пора конати.
Нема тут зайвих. Мертві і живі –
Всі рівні, щоби істину пізнати.
Та вхопить їх лихий десь на кривій:
"Іди сюди, голубчику, час спати".
І умертвляють всіх, які прийшли.
А їм би ще любити і кохати.
За ними вже виходять із імли
Майбутнього нескорені солдати.
І Вічності вогонь в руках несуть.
Безсмертя іскри розсипаються повсюди.
Нам бути вічними. У цьому наша суть.
Ми вічні на землі цій люди.
Анатолій ВЛАСЮК
7 січня 2018 року
| 1 | 1914 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
