Свобода і воля

"Назвався галушкою – лізь у горщик!" - свідчить народна мудрість. Лізу.

Дорогою стрічаю дві думки. Обидві представилися мовними секретарями Мозку – батька по-їхньому. Помічаю, що в кожної за спиною сховано одну руку. Не подаю виду, що помітив, і запитую: "Як Вас звати?" Одна каже - Свобода, інша каже – Воля. Запитую: "Ви сестри?" "Сестри-близнючки, - відповідають, - і мама наша Душа". "І чим же Ви відрізняєтеся, шановні?" – запитую й дивлюся в очі Свободі. Вона звільняє ліву руку з-за спини, піднімає долоню д’горі й каже: "Ось тут все написано, читай!" Дивлюсь на Волю, вона аналогічно демонструє власну праву долоню. Зводжу їхні долоні до купи й читаю:

Свобода народжена з лівого колового руху енергій Слова, що було споконвіку, буквами Азбуки; Воля народжена з правого колового руху енергій Слова, що було споконвіку і Веде Людей до визволення власного божественного "Я".

- Що ж у кожної з Вас є від тата і мами? – запитую, спантеличений відкриттям.

Свобода мовить: Тато часто плутається у значеннях букв, бо його склероз, що, за свідченням Юрка Іллєнка, в богів зветься наукою, прогресує, а мама йому весь час відновлює первинну пам'ять, аби наш Всесвіт тримати в рівновазі.

Воля мовить: Свобода через татовий вплив часто збочує з дороги Святого Розуміння, тож мені доводиться докладати вольові зусилля, аби питома вага її Душі не призвела до різноваги функцій Мозку і Серця.

- А Ви заміжні? – запитую просвітлений.

- Так, - відповідають в унісон, - з іншими думками. Вони там – у горщику, кип'яток готують.

- Каторжна у Вас робота, - висловлюю співчуття й розумію, що кажу глупство.

- Тата і Маму не заміниш у Всесвіті, - відповідають слушно й проминають.

29.03.2018