СУПЕРГЕРОЙ - ЦЕ ВИГАДКА. У що змушують вірити казки для дорослих


Якби тільки Бог подав мені ясний знак.
Що небудь на зразок депозиту, відкритого на моє ім'я у швейцарському банку.
Вуді Аллен.

Чи хочу я зараз сказати щось особливе, аби запам'ятатися незнайомцям черговою оригінальністю, та інше довге нудне бла-бла-бла..??? – Нєа. Зараз вже точно ні. Хочу побавитись. Просто корисні ідеї, що приходять в голову, мають право подивитися світ. Нехай якщо вони просто корисні, а не інноваційні – не всі існуючі в нашому світі інновації приносять користь, погодьтеся.

Як людина, що більш-менш цікавиться новинками на літературному фронті, частенько натикаюся на душороздираючі слогани: «Купи книгу – і буде тобі щастя!». Кількість мотиваторів, які обіцяють змусити навіть колоду повірити в себе, нахабно розростається – наче галасливе населення Китаю. Що вдієш: проти мейнстриму не попреш, футболки зі свастикою, наприклад, теж і штампують і купують – головне, щоб був попит. Я читала такі книги коли це ще не було мейнстримом. І вирахувала розгадку: Супергерой – це вигадка.

Останній автор, за якого зачепилася – П'єр Морансі, командуючий армією «мотиваційних закликів». П'єр пише, що своєю ідеєю «дає копняка під зад лінивцям», та й просто радий тому, де конкретно його зараз розташувала доля. Він не бреше, і це відчувається. Адже не всі ми вміємо міцно стояти на власних принципах, робити це відкрито і щиро – і вже за таку хоробрість хочеться плескати Морансі по плечу вічність. Словом, читати книгу можна – тим хто цікавиться дослідженнями в подібному стилі. Осічка тільки в тому, що людина, яка вдається до читання такої літератури, робить це вже точно не для дослідження лінгвістичної майстерності автора або його місця серед іншої маси «модників».

Людина чекає дива. Нехай деякі й з сарказмом гортають сторінки «мотиваторів» – сарказм не перешкода помріяти перед сном. Як маленькі дошкільнята вірять в існування казкових персонажів, так і подорослішавши, вони шукають щастя «за тридев'ять земель» – за звичкою.

Якою б не була комічна реальність, ми всі, не соромлячись, порівну її ділимо. Супергерой крутий: у нього вражаючий плащ, густе волосся, сильні пружні ноги і мужнє підборіддя. Самці мруть із заздрощів, а дівчатка, тим часом, стають на свої найвищі підбори. Мен прийде і врятує. А до того ж назве своєю Супервумен, без будь-яких на те вагомих причин. Ось ти в темному перевулку, бандит тягне твою маленьку кокетливу сумочку, ти кричиш на все горло «На допомогу!», і з імли нічної одразу вистрибує хоробрий рятівник. Простенько, але зі смаком. Чекати такого «рескью-хіро» завжди красиво, легко, стильно. Для більшості – процес такий же звичний і солодкий, як улюблений пиріжок із фаст-фуду.

Щоб менше говорити і більше робити, поділюся одним прикладом із книги про «супергероїв» :

«Кілька років тому я вирішила провести місяць в Австралії. Один хіропрактик, яким я була пристрасно захоплена, саме працював з австралійськими аборигенами. Як, думала я, може відбутися наш роман, якщо я в Канзасі, а він – на відстані 10683 миль. Одного погляду на мій банківський рахунок було б достатньо, щоб переконати будь-яку розумну людину: про купівлю квитка на літак до Сіднея, який коштував 1500 доларів, не може бути й мови. Однак я хотіла відправитися в дорогу. Я почала планувати подорож, чітко уявляючи, з яким задоволенням займаюся серфінгом в Сіднеї. Я дійсно з усіх сил працювала над цією картинкою в своїй свідомості... Через тиждень мені подзвонила редактор журналу «Сучасна наречена»: – Я знаю, що дзвоню занадто пізно і не залишаю вам часу подумати, але не хотіли б ви полетіти до Австралії, щоб написати історію про медовий місяць? Ми добре заплатимо... – Що ж, добре, – відповіла я ».

Доладно, правда? Але є головний підводний камінь: простій мрійливій ​​лінивиці начальство журналу не телефонуватиме. Не пропонуватиме дороге відрядження. Її не чекатиме чек з кругленькою сумою за виконану роботу. Вигідні пропозиції не приходять до невигідних для компанії працівників. Напевно ця мужня дівчинка заліково попрацювала, а не просто гризла олівець і ліпила вирізки на стенд візуалізації. У таких випадках поради і розходяться з реальністю – ніхто не уточнює, як проживає «мрійник» кожний свій новий день, і скільки звичайної монотонної праці, крок за кроком, вкладається на противагу всім кращим очікуванням.

Завжди є Ваш перший крок, і це чудово. Але за першим кроком завжди йде другий, і низка наступних, – за іншою системою бігати ніколи не навчишся. Займаючись спортом, і маючи від народження досить ліниву натуру, я придумала для себе чарівне виправдання: «Сьогодні. А завтра можеш не робити». Найголовніше та найсмішніше – моя свідомість кожного разу купується на цю елементарну дитячу хитрість. Тому що відповідь: «завтра» ніколи не настає. Існують тільки два дні, коли ти не можеш нічого зробити – це завтра і вчора. І сьогодні – ти сам собі Супермен.

Бо ніколи мужній Мен поруч не зробить боягуза сміливішим. Ніколи приємна ситуація не впорається з внутрішнім дисбалансом. Всі ці штучки схожі на перегляд кінокомедії відразу після смерті бабусі – навряд чи ретельно зафарбовують всю сумну картинку.

Якщо всередині ти не цілісний, круглий, задоволений тим, що робиш і як це робиш – ніхто і ніщо не допоможе стати тобі таким. Ніхто і ніщо ЗЗОВНІ не зробить тебе таким ЗСЕРЕДИНИ. Так що не треба звинувачувати хіпстерскі образи задоволень, запропоновані ситими медіа, в тому, що вони не виживають в реальності. Не треба.

Книги та комікси показують, що добро може перемогти зло – як тільки вирішить вступити з ним у двобій. У книгах і коміксах Супергерой – просто класний намальований хлопець.

Але якщо кожен з нас вирішить не турбувати персонажа через дрібниці, і самостійно боротися зі своїми «темними силами» – впевнена, одного разу нас теж хтось ризикне назвати героями. І буде стовідсотково правий.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Життєвий сценарій в дії, або Що потрібно говорити сину, щоб він став Чоловіком
Що таке "життєвий сценарій" та який його основний механізм формування? Чи не применшуємо ми, батьки, нашу роль у майбутній батьківській позиції наших дітей, особливо, коли йдеться про виховання сина? І що потрібно "посилати" сину, щоб він виріс добрим чоловіком та гарним батьком?
Читати більше