Століття Якова

"Століття Якова" - просто написана, але серйозна, насичена, напружена історія.
⠀
Здавалося б, що там може такого статися в житті людини. Але часом ми навіть не уявляємо, скільки переживають за свій вік люди з нашого оточення.
Отак думаєш, беручи до рук книгу: дідусь дожив до ста літ. Мабуть, ідеально здоровий спосіб життя вів, ніде не перенапружувався, як сир у маслі купався. От і дожив. Здавалося б, що там такого для цілої книги?
⠀
А потім поринаєш в його спогади і розумієш: не таким вже й безхмарним може бути життя. І часом сто років - то не дар, а покарання, бо й бід встигнеш натерпітися ще довше.
⠀
Нещасливе перше кохання, бідування родини, дві війни, німецький полон, захоплення і почуття, родинна трагедія, несподівані зустрічі й, урешті, ось воно - століття.
⠀
Книга однозначно варта прочитання. Відзначу, що далеко не всі автори можуть викликати в мене сльози. Та ж Джоджо Мойєс зі своїми любовними романами мене ніколи не проймала, хоч багато хто над ними плаче. Володимир Лис змусив заплакати й мене.
⠀
До речі, не зважаючи на діалекти, читалася книга легко. 

І ледь не забула: що мені сподобалося одразу і пройняло теплом, так це те, що тут, як і в уже згаданій вище іншій книзі автора, йдеться про поліське село Загоряни. Тож разом зі спогадами Якова я нібито й сама повернулася в уже знайомі собі місця.