Сонцеслав - самобутній художник-слов'яніст Віктор Крижанівський

Творчий псевдонім Віктора Крижанівського  - Сонцеслав - влучно описує його потужну мистецьку практику у дослідженні та відродженні прадавніх слов’янських вірувань, де сама Природа щедро дарує людині мудрість гармонії та краси. Духовним кредо художника Сонцеслава стало єднання українців навколо багатої досконалої спадщини пра-пра-прадідів, і це знайшло своє найяскравіше відображення у численних полотнах мистця на сакральну тему.

Народився Віктор Володимирович 12 травня 1950 року в селі Заячівка на Ковельщині,  писали "Волинські Новини". В одному із інтерв’ю згадував дитинство і свою малу батьківщину: «Я виріс на Волині, неподалік Колодяжного, де народилася Леся Українка. Я рано познайомився з творчістю Лесі Українки, а бачене довкола підтвердило: Природа – жива, вона одухотворена… У мене ще в дитинстві відбувся переворот до того прадавнього світобачення людей, які жили в ладу з природою, які розуміли її».

Згодом – військова служба на Північному флоті, правця робітника на заводі «Арсенал», а одночасно і заняття в образотворчих студіях. В 1976 році молодий чоловік вступив до Київського державного художнього інституту. Поїздка у складі групи студентів до Німецької Демократичної Республіки і відвідання всесвітньо відомих європейських музеїв, в тому числі знаменитої Дрезденської галереї, надихнули художника-початківця на активну виставкову діяльність. Одна з його перших персональних виставок відбулася у рідному заводі «Арсенал». Її експозицію склали 50 полотен. В 1982 році художник успішно захистив дипломну роботу на тему «Стародавній Київ» і отримав запрошення на викладацьку роботу до своєї «альма матер». З 1982 по 2010 роки педагогічної роботи авторитетний викладач пройшов усі кар’єрні сходинки, досягнувши заслуженої посади професора кафедри графічного дизайну Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. 

Мистець успішно і яскраво реалізував себе в малярстві. На численних республіканських, національних і міжнародних виставках Віктор Крижанівський презентував  творчі роботи в жанрах станкової графіки, олійного живопису, офорту, акварелі, пастелі.  Серед його творів «Сторінки Переяславської ради», «Шевченко у Петербурзі»,  «Біль попередження», «Волинь» та інші картини, котрі стали надбанням музейних скарбниць України та приватних колекцій шанувальників мистецтва за кордоном. У творчому резюме художника – 10 персональних презентацій. У 1988 році Віктор Крижанівським став членом Національної спілки художників України, отримавши професійне визнання на національному рівні. 

Значну частину духовного життя і творчості мистця становлять його полотна-дослідження міфології стародавніх слов’ян. Після розпаду СРСР в українському інформаційному середовищі з’явилися автентичні джерела прадавньої української віри. Віктор Крижанівський став одним із перших художників, які включилися в мистецьку реконструкцію слов’янського культу. 

Він активно спілкувався з українськими і закордонними дослідниками язичницьких духовних практик і став одним із співавторів ідеї створення Центру рідновірів (тепер це Центр Рідновірів Русі-України). Саме тоді Віктор Володимирович прийняв рідновірське ім’я Сонцеслав і відтоді розглядав творчість як особливий канал до сакральних знань. Образи слов’янських богів йому відкривалися, як він стверджував, під час медитацій – вони сприяли налаштуванню свідомості на прийом і осмислення священних знань предків.

В 2007 році за значний внесок у вивчення і популяризацію міфології слов’янських народів Віктору Крижанівському було присвоєно звання доктора філософії образотворчого мистецтва Кінгстонського університету США. Художник виконав численні розписи храмів Рідної Віри у різних локаційях України. На цьому фото – Віктор Крижанівський біля власного розпису в Святині (храмі) Різдва Лева Силенка, засновника Рунвіри. Сакральні твори художника Сонцеслава сьогодні зберігаються в кожному рідновірському домі – і в Україні, і за кордоном.

«Віктор Крижанівський ніколи не підлаштовується під модні напрямки в мистецтві та не обирає визначені, дозволені і прибуткові теми і сюжети. Він намагається своїми непересічними роботами донести до людей власний виважений погляд мислителя, історика та митця на життя і багатопроявне розмаїття світу через художні образи і символи. Митець вважає, що кожен образ, кожна тема, кожна думка виражені в самобутніх образно-символічних постатях і сюжетах його робіт навіюють людям почуття причетності, гідності й поваги, замилування космічним, священним і світлим минулим нашого древнього, талановитого і могутнього народу», – говорить про творчість художника кандидат мистецтвознавства Володимир Могилевський.

Життя 66-річного художника перервалося раптово і трагічно. 21 липня 2016 року він, як зазвичай, пішов до власної майстерні працювати над картиною «Стрибог». Пізніше дружина знайшла Віктора із смертельними пораненнями в живіт. Рідні та друзі категорично відкидали версію самогубства художника: він був життєлюбом і мав багато планів до реалізації. Однією з моторошних версій трагедії слідством було озвучене ритуальне вбивство. Винуватців злочину досі не знайдено.

За матеріалами сайту Галереї мистецтв 

Маша Пилипчук