Щодо муралів

15 вересня 2016
Roman Bonchuk
Для мене принциповим була позиція суто розвитку муралів у столичній площині, тому не витрачаючи час, поїхав для контактного ознайомлення до Києва. Мене запросили до розписів у Борисполі, тому дорогою ці мурали мерехтіли перед очима. Дійсно, певного сатисфакційного впливу аж не було, лишень вивчення суто на енергетичному рівні. Щось десь зовсім близько, але, відверто, не так, як хотілось до певної міри.

До того ж нещодавно був круглий стіл в Укрдомі, де якраз архітектори й митці робили спробу розкласти якось по поличкам, саме в аспектах якогось "узаконення" фрески в навколишній архітектурний ансамбль, та врешті зробити спробу публічного вирішення проблеми. Бо різниться сама фабула "подобається-не подобається", адже на це доводиться доволі часто дивитись, і це, все ж таки, момент туристичної привабливості, зокрема проведення окремих екскурсій муралами. 

Є, звісно, багато аспектів саме в моментах обрання самого сюжету й аспекту естетичного. Є фактор врахування думки мешканців. Мені самому довелося зараз торкнутись фабули розпису на Мазепи з портретом Героя Романа Гурика. Перший висновок, потрібно прагнути досконалого, потрібно шукати підтексти і, найголовніше, віднайти Образ, об'єктивний максимально з різних сторін. Це складно, але цим варто себе обтяжувати.

Зараз є проект муралу в Буковелі в головному тунелі з прообразом вишиванки. Потрібно врахувати все: і безпеку, і нормативність, і технічну досконалість, і, знову ж таки, досконалість. 

Мурал - це, першочергово, просторова субстанція, вона має своє відкрите й закрите буття: треба бути готовим до усього.

Конструкція фрески доволі складна й небезпечна, та цьому, все ж таки, є моя особиста позиція: щастя творення сягає певного максимуму. 

Фрески столиці здебільшого сконцентровані на аспектах тотального позитиву: гіперболізація маленької пташки - добрий трюк, коли маленькі об'єкти отримують гігантську праформу. До того ж колір має теж бути максимально чистим - в цьому є помилковість, бо колір є засобом, аж ніяк самоціллю. 

Найбільше мене здивувала фреска Архангела Михаїла: тотальна енергетична прірва. Ця фреска забиратиме енергію в радіусі півкілометру. Архангел сам себе коле - це дійсно страшно, адже має колоти нечисть та бороти Зло. Тут зло перемогло. Архангел подвоївся і зробив собі сепуку. Можливо, східний ритуал сили духу, пошук вакуумності боротьби з примарами - архангел став вершником без коня, Дон Кіхотом з простою формою шизофренії.

Я розказував це своєму бориспільському товаришу - він втратив віру в цей Об'єкт. Але тонкі субстанції такі небезпечні.

Пригадується франківський мурал на Мазепи, яким всі пишаються. Чудова назва "Єдина Україна". Але я, коли вперше її побачив, був страшенно обурений внутрішнім стержнем роботи: по-перше, безлюдне місто із заваленим архітектурними спорудами, безлюдними та коричнево-мертвими. Ніби кинули на Україну нейтронну бомбу. Потім два ангели, небезпечно великі з сумними жовтими бездушними ликами, які тримають Прапор /наш прапор/ як шмату. Прапор має динамічно майоріти і надихати. І чому знову ця симетрія двох янголів, що є в свою чергу символом Безвиході.

Але всі раділи бездушній картинці, яка несла тотальне відчуття безвиході й безперспективності. Потім автора обрали в директори ЦСМ. Хоча це є дітище Звіжинського й він наполегливою працею з року в рік розвивав міцну спільноту з конкретною ідеологією. Мене не було на зборах, але я завжди підтримував Звіжинського. Він молодець і професіонал своєї справи. Все колись неодмінно стане на свої законні локації.
Набераємось сили й віри.

Все цікаве попереду...
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Коти, яких спіймали на гарячому (фото)
Цікавість котів безмежна. Їм завжди цікаво, що ви робите, куди пішли, що принесли і, звичайно, що їсте. Навіть якщо ви будете їсти огірок, кішка буде сидіти поруч і всім сумним виглядом показувати, що совісті у вас немає, якщо не ділитеся... Тому-у-у... всім котиків:)
Читати більше
Як з'явився восьмигодинний сон, якщо наші предки спали двічі за ніч?
У 18 столітті люди спали двічі за ніч, вставали на кілька годин серед ночі, а потім йшли назад до ліжка, вже до світанку. Що з того часу змінилося та чому люди сплять 8 годин — досліджуємо далі.
Читати більше