Самотність душі та втрачене серце

Михайло Коцюбинський. З глибини.
 
Письменник часто експериментував у різних жанрах. Не завжди все виходило вдало. Але якщо говорити про – умовно – його вірші в прозі, то слід визнати, що деякі успіхи в подібних експериментах у нього були.

"З глибини" – це чотири невеличкі новелки, які дають можливість глянути на творчість Михайла Коцюбинського трішки з іншої точки зору. Сам письменник не був упевнений, "чи до вподоби буде ся моя дрібничка", як він писав у листі до Володимира Гнатюка 31 жовтня 1903 року.

"Хмари" – це роздуми про душу поета.

"Коли я дивлюсь на хмари, ті діти землі і сонця, що, знявшись високо, все вище і вище, мандрують блакитним шляхом, – мені здається, що бачу душу поета…

… Я бачу її. Велика і важка, повна туги й невиплаканих сліз, вагітна всіми скорботами світу, темна од жалю до нещасної землі, вона клубочиться чорними хвилями, важко дихає переповненими грудьми, ховає лице од сонця і гірко плаче теплими сльозами, аж поки не стане їй легше…

… Поете, я не дивуюсь, що любиш хмари. Але я співчуваю тобі, коли з тужливою заздрістю стежиш за хмаркою, що тоне, розпливається і гине в блакитній пустелі…".

А ось новелка "Утома". Це ніби продовження "Хмар". Письменник уже говорить про свою душу.

"Душа моя втомлена – і навіть той жаль, що почуваю, нагадує лише усміх, застиглий на обличчі мерця…
Я маю жаль до неба, бо хмари, що проходять по ньому, не лишають там жодного сліду: воно знов стає ясним й блакитним…

… Тоді як попіл надій моїх нерухомою хмарою завис наді мною, тоді як сонце щастя не зжене з душі тіней, як дзеркало душі моєї померкло, потьмарилось, не одбива нічого, тоді як те, що облетіло і стало голим, – не розів’ється знову".



У новелці "Самотній" письменник розвиває тему своєї душі.

"Я слухаю співи, яких ніхто не чує: то співає моя душа.
Завжди і всюди чую її любимий приспів:
– А ти самотній!..".

Коцюбинський стверджує, що за будь-яких обставин письменник завжди залишається самотнім.

"І коли навіть біля серця мого б’ється кохаюче серце, коли дві іскри злучаються в поломінь щастя, коли здається, що сфінкс розгаданий вже, – і тоді навіть…

… І тоді навіть чорним клубком котиться в грудях моїх болісний й гордий покрик:
– А я … самотній!..".

Розумієш, що мова вже не про самотність душі письменника, а про самотність душі людини.

І як закінчення теми пошуку душі – остання новелка з цього циклу – "Сон". Вона – про втрачене серце,

"Снилось мені – чи ж снилось мені? – що в грудях у мене лиш половина серця…
… Та коли врешті настала зима, коли на голову мою впав перший сніг, я знайшов те, чого шукав…".

Але чи знайшов ліричний герой другу половинку свого серця?

"Так снилося мені – чи ж снилося мені?..".

Михайло Коцюбинський із глибини своєї душі дивиться на все, що відбувається на світі. Лише так можна побачити далі й більше, ніж звичайна людина.
 
Анатолій ВЛАСЮК
28 квітня 2017 року
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Що можна дізнатися про себе на основі власних сексуальних фантазій
Наші сексуальні фантазії відображають, принаймні частково, особистісні риси та особливості. Доктор філософії Джастін ЛейМіллер, вивчаючи сексуальні фантазії понад 4000 американців для своєї книги, виявив, основні п'ять факторів особистості. А саме...
Читати більше
УКРАЇНСЬКІ РОБІН ГУДИ
В історії України відомо чимало славетних імен народних месників та благородних розбійників, які намагались відновити соціальну справедливість, грабуючи багатих та роздаючи награбоване бідним. То чиї це імена та що відомо про цих персон?
Читати більше