Риба, запечена в духовці

13 лютого 2015
Oksana Galuga

Звичайна заморожена риба (до речі, не приваблива на вигляд заморожена горбуша коштує удвічі менше, ніж "охолоджена") легко і просто перетворюється на вишукану вечерю. Простий рецепт нашвидкоруч – риба запечена в духовці. Спробуйте! A pецепт позичили у SMAKPLUS.

Інгредієнти:

  • Горбуша - 1 кг (заморожена)
  • Лимон - 75 г (1/2 шт)
  • Сіль - 15 г (1,5 ч.л.)
  • Перець білий - 3 г (0,5 ч.л.)
  • Перець духмяний горошком - 5 г (1 ч.л.)

Спосіб приготування:

  1. Рибу розморожуємо. Тушку гарно промиваємо і даємо воді стекти. Експрес-метод: філе можна, не розморожуючи, промити теплою водою. Але якщо риба буде запечена тушкою, всередині черева треба гарно промити, тому рибу усе-таки розморожуємо перед приготуванням.
  2. Рибу викладаємо на шмат фольги, скроплюємо з обидвох сторін лимонним соком, натираємо сіллю і білим перцем, обкладаємо духмяним перцем. Піднімаємо краї фольги, зверху посередині защеплюємо в "шов".
  3. Підготовану рибу запікаємо в духовці 30-35 хвилин при температурі 200 градусів. Риба буде ідеальною, коли всередині тушки температура досягне 70 градусів – це перевіряється за допомогою спеціального кухонного термометра з голкою, навіть не потрібно розгортати фольгу.
  4. Завдяки лимонному соку запечена в духовці риба позбудеться специфічного "аромату", властивого мороженій рибі. Якщо тримати рибу в духовці достатньо часу – ні надто довго, ані коротко – вона буде пропечена і соковита. Риба запечена в духовці чудово смакує з домашнім майонезом.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Пам'яті Степана Пушика
Прикарпатський університет імені В. Стефаника. Перший курс. Розгублена студентка з великими мріями. Навколо метушилося безліч людей. Почалися пари. Одним з викладачів став Степан Пушик. Суперечливий, злилася на його насмішкуваті закиди, що не знаю повстанських пісень. Але завжди розуміла велич людини, яка переді мною. Час — надмінний, смерть — крадійка. Легенди — вічні, як і пам'ять.
Читати більше