час – рушати
дива для всіх інших
хто не знає – як мова мовчить
як сягає… як лине… як лишить
потім вродиться й задзеленчить
довга плинна тривала розмова
ніби пити він хоче й вона
руки-пташки летять переховують
зміст журливий та жарт пустуна
от чаклунська та гра-візерунок
ніби їх – дослухає оркестр
схоче – знову почне свій малюнок
віднайде їм відвертіший жест
і мені захотілося – вперше
вдруге й завтра – їх так привітати
кожен з нас – сам себе б перевершив
пальці-пташки почали б співати
рухи-знаки летіли б й летіли
нескінченна розмова і лад
час – рушати
навкруг вже бриніли
сто комах – що запліднюють сад
20 жовтня 2016
Михал Влад
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
