Розмови на мигах

час – рушати
 
дива для всіх інших
хто не знає – як мова мовчить
як сягає… як лине… як лишить
потім вродиться й задзеленчить
 
довга плинна тривала розмова
ніби пити він хоче й вона
руки-пташки летять переховують 
зміст журливий та жарт пустуна
 
от чаклунська та гра-візерунок
ніби їх – дослухає оркестр
схоче – знову почне свій малюнок
віднайде їм відвертіший жест
 
і мені захотілося – вперше
вдруге й завтра – їх так привітати
кожен з нас – сам себе б перевершив
пальці-пташки почали б співати
 
рухи-знаки летіли б й летіли 
нескінченна розмова і лад
 
час – рушати
 
навкруг вже бриніли
сто комах – що запліднюють сад

20 жовтня 2016
Михал Влад