ПРИФронтова колискова

Спи, синочку, люлі-люлі,
Поки вгомонились кулі...
Люлі-люль, засни скоріше,
Напишу тобі я віршик
Про веселу кішку нашу...
(Кішка зникла... Боже! Нащо
Ця війна? Нема вже сили!..
Матері дітей ростили
Для життя, для миру й щастя!..)...
Напишу, якщо ще вдасться,
Про майданчик в дитсадочку,
Про мою майбутню доньку...
(Відбудують і майданчик,
І припиняться ридання)...
Люлі-люлі, мій синоню!..
Принесуть лелеки доню
Будеш мати ще й сестричку.
Перемога, вірю, близько.
І повернеться твій татко...
Ти рости, моє дитятко,
Як татусь твій: і безстрашним,
І сміливим...
(Боже, нащо?..)...
Поки вгомонились кулі – 
Спи, маля... Не всі поснули...
Люлі-люлі... люлі... люлі...
 
(© Любов СЕРДУНИЧ)

(Газета "УКРАЇНА МОЛОДА", ч. 143, 29 листопада 2017 р., рубрика "Політпарнас").
umoloda.kiev.ua


Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com