Повернення Каталанської мови: Місія триває!

Каталонський приклад виглядає особливо цікавим для українців бодай через те, що відродження мови тут відбувається вже в наш час – у добу глобалізації, масової міграції населення, електронних ЗМІ, інтернету тощо. Як виглядає ситуація з каталанською мовою по чотирьох десятиліттях зусиль з її повернення в рідну домівку? Коротко кажучи: суперечливо – попри очевидні успіхи в її відродженні.

Сьогодні мова повноцінно функціонує в усіх царинах життя каталонського суспільства. Винятково каталанською працює мережа місцевих ЗМІ, включно з найбільш рейтинговими станціями та каналами, а також органи місцевої влади. Ця мова панує в стінах автономного парламенту, потужно домінує в освіті всіх рівнів, широко представлена в судочинстві, бізнесі, інших сферах. Подейкують про відставання каталанської в пресі та кінематографі, але українцям про таке "відставання" їхньої мови наразі лишається тільки мріяти…

Ми пам'ятаємо (див. попередній текст), що одразу після відновлення демократії лише 11% мешканців краю вміли писати каталанською – потім ці показники зростали до 32% в 1986-му й майже 50% - в 2001-му*.

Обнадійливо виглядає статистика, згідно з якою в 2008 р. лише 36% громадян спілкувалися каталанською зі своїми батьками, але при тому 52,6% - зі своїми дітьми! Вкупі з підвищеними показниками володіння мовою в молодших вікових групах це засвідчує перетворення каталанської на "мову майбутнього" та переорієнтацію на неї громадян, чиї батьки розмовляли кастильською.

Зрештою, зростає інтерес до каталанської за межами Іспанії – вже довший час з-поміж мов, які не мають державного статусу вона залишається найбільш популярною в Європі й, можливо, в цілім світі. Єдина з "недержавних", ця мова має власний домен (.cat) в інтернеті, де посідає 23-є місце за кількістю користувачів.

Нагадаємо, що офіційно Каталонія є двомовним регіоном, де права носіїв загальнодержавної мови не можуть бути обмежені. Себто "кошмар двомовності", через який не один український патріот прокидався серед ночі в холодному поту, тут є узаконеним… Чому ж каталонські реалії дають оборонцям рідного слова набагато більше приводів для оптимізму, ніж реалії офіційно одномовної України?

По-перше тому, що каталонські націоналісти віддавна успішно співпрацюють із національним бізнесом. Вони одразу зрозуміли, що національне відродження є проектом капіталомістким, адже мало вміти вивести на вулиці тисячі людей із національними гаслами – треба ще й фінансово забезпечити реалізацію цих гасел. Показовою в цьому плані є постать одного з очільників національного руху Ж. Пужоля. Ще за диктатури Франко цей молодий лікар, націоналіст і католик, відбувши тюремне ув'язнення за політичну діяльність, пішов у банківську справу і став згодом одним із найвпливовіших банкірів країни. При тому активним каталоністом бути не перестав, на відміну від багатьох українських "патріотів", котрі, ледь нагрівши місце в якійсь бізнесовій структурі, одразу забули про свій патріотизм… Йому приписують сентенцію: "Каталонія коштувала мені багатьох мільйонів". 

По-друге, для каталонців чергові вибори давно перестали бути "доленосними", мовляв, якщо прийде така-то партія – знов почнеться кастилізація… В країні існує тривкий політичний консенсус щодо необхідності та пріоритетності національного відродження після десятиліть авторитарної диктатури. Іспаномовні мешканці Каталонії теж розуміють і загалом підтримують цю політику, хоча нераз палко сперечаються про ті або інші її аспекти.

В 1982 р. Службою нормалізації вживання каталанської мови, яка діє при автономному уряді та є генератором багатьох масових ініціатив, було схвалено т. зв. Decaleg de catalanoparlant. Текст Декалогу (наприкінці замітки читач знайде його в не зовсім досконалому перекладі автора цих рядків) був укладений німцем (!) Т. Д. Стегманном, який обстоював каталанську справу в світі тоді, коли в самій Каталонії це було заборонено. Свій "Декалог" розроблено й для кастильськомовних громадян Каталонії. Мушу зізнатися, що останній не видався мені аж надто цікавим та переконливим, проте заслуговує схвалення сама спроба нав'язати діалог із потенційними опонентами відродження.

По-третє, відродження мови замість нашвидкуруч склепаних під чергові вибори програмок спирається на довгострокову стратегію т. зв. мовної нормалізації, яка, зокрема, обґрунтовує необхідні для каталанської мови преференції. Приміром, з 1979-го каталанська мова була єдиною мовою навчання в провінції – стратегія містила некон'юнктурне пояснення такого підходу, була відкрита для подальшого обговорення й… від 2012-го ситуація почала змінюватися.

По-четверте, ще на початках відродження було успішно вирішено питання про створення мережі каталаномовних ЗМІ, в етері яких не допускають такої брутальної "двомовності", яку ми бачимо на "українських" телеканалах. Медії замінили собою майже втрачену в реальному географічному просторі територію правильного мовлення, стали взірцем для громадян, які на вулицях часто чують кастильсько-каталанську мішанку.

По-п'яте, порушення мовних законів у Каталонії тягне за собою відчутне покарання у вигляді штрафів або інших стягнень, які добряче вдаряють по кишенях адептів принципу "а какая разница"…

Як ми вже казали, успіхи каталонського відродження є очевидними, проте загалом ситуація не виглядає безхмарною. Після вже майже 4-х десятиліть каталанська все ще залишається в країні мовою №2, істотно поступаючись кастильській за майже всіма параметрами. Так, за даними каталонського уряду, для 45,9% мешканців автономії мовою щоденного вжитку є кастильська й лише для 35,6% - каталанська (11% щоденно використовують обидві мови). Показники вміння говорити, читати й писати для кастильської дорівнюють 96,4%, 91,4% і 88,8%, а для каталанської, відповідно, 74,5%, 74,4% і 49,8% (нагадаємо: це після 30-ти років одномовної каталанської освіти!). У столичному регіоні однозначно переважає кастильська, те саме – в пресі (лише 30% її продажів у Каталонії припадає на рідномовні наклади) й кінематографі.

Каталанська мова, особливо у Валенсії та на Балеарських островах слабо представлена в діловому світі, технологіях, науці, мультимедійних сервісах тощо. Лінгвісти із сумом зазначають деструктивний вплив більш потужних романських мов на автентичні фонетику, граматику й лексику розмовної каталанської. В молодіжному, сімейному спілкуванні має місце інтерференція кастильської та каталанської, що призводить до "суржикізації" мовлення. Попри широкий консенсус щодо потреби відродження мови, останнім часом політика нормалізації викликає критику та протести в певних місцевих та загальноіспанських середовищах.

Невизначеність подальшого статусу Каталонії, де останніми роками розгорнулися потужні змагання за політичну незалежність, ускладнює формулювання кінцевої мети мовного відродження. Видається очевидним, що в будь-якому випадку кастильська мова навряд чи стане для країни "іноземною" - її потужна присутність та активний вплив так чи інакше даватимуться взнаки. Отже, битва за каталанську мову триває й її повернення ще годі вважати остаточним і незворотним.

* Іспанська статистика подає дані по громадянах віком від 2-х років (!), тому показник вміння писати тут ніколи не буває 100%-м.

ДЕКАЛОГ КАТАЛАНОМОВНОГО ГРОМАДЯНИНА

1. Розмовляйте Вашою мовою завжди, коли можливо, особливо в родині та з Вашими друзями й знайомими. Візьміть за мету розмовляти каталанською з тими, хто Вас розуміє, навіть якщо досі Ви розмовляли з ними кастильською.

2. Заховуйте повагу до кожного, хто розмовляє іншою мовою, проте вимагайте, аби й вони так само поважали Вашу мову.

3. Звертайтеся до всіх каталанською: на вулиці, на роботі, по телефону тощо. Якщо Вас розуміють, продовжуйте говорити каталанською, навіть коли Вам відповідатимуть іншою мовою.

4. Навіть виявивши, що співрозмовник не розуміє каталанської, надихніть його спробувати зрозуміти Вас (саме так у тексті! – В.), говорячи з ним повільно та пояснюючи в різні способи окремі слова.

5. Якщо Ви бачите, що хтось намагається розмовляти каталанською, допомагайте йому. Виказуйте йому прихильність та оцінюйте заслуги (в цій царині).

6. Бажано коригувати (мову) тих, хто не цурається коригування, а особам зарозумілим, що їхній суржик Вам не до снаги виправити, демонструйте позитивні приклади. Одне й друге допоможе нам зберегти рідну мову живою та гарною.

7. Шануйте регіональні відмінності каталанського слова – балеарську, валенсійську, русильйонську та інші говірки. Хай співіснують усі акценти та способи висловлення, які є нашими! В них – багатство каталанської, як (утім) і будь-якої культурної мови.

8. Передплачуйте каталанські газети та журнали. Хай будуть каталанськими книжки, які Ви читаєте, вистави, які Ви відвідуєте, радіо- й телепередачі, які Ви слухаєте й дивитеся тощо. Робімо те, що нам було заборонено протягом стількох років!

9. Прийміть рішення робити всі записи та писати листи тільки каталанською. Відтепер пишіть своє ім’я лише в рідномовному варіанті. Замініть його (на цей варіант) в своєму підписі, на печатці, візитівках тощо. Буде вельми сумно, якщо через байдужість або недостатню старанність не вдасться підтвердити (традицію) каталонізму.

10. Послідовно домагайтеся від усіх інституцій, щоб ті спілкувалися з Вами каталанською мовою. Робіть це з любов'ю. (Проте) не бійтеся втратити час і нерви, повстаючи проти тих, хто декларує ворожість до мови (твоєї) країни. Не підставляй ворогові щоку!

Кожна людина, яка захищає власну мову, не плекаючи агресії до інших, реалізує (невід'ємне) право на власні цінності.

Читайте першу частину статті: Повернення каталанської мови - місія не завершена...​