Покійник спокою бажає

Покійник спокою бажає,..
піти, лягти й заснуть в пітьмі,
кривавий біль лиш серце поглинає,
у голові дзвенять довічнії пісні.
 
Трухляве тіло перестало битись,
здалось давно, чекає самоти,
пітьма та мука - більш нічого в серці,
ні жити сил нема, ні рватись до мети.
 
Скляні дзеркала відбивають тишу
немов пожовкле фото давнини,
і мертвий чорний ліс, він не підвладний часу,..
... застиглий спокій простоти.
 
Благань рядки, що не були почуті,
холодная ріка у зиму увійшла,
пішли на дно, полинули у муті,
мов без тепла затвердлая вода.
 
Вся пам'ять витікає межи пальці,
безстидне зло зайшло в слабе нутро,
образа душить, випікає горло:
чого хотів так,- так і не було.
 
Усе. Кінець. Нема.
Не дочекавсь ні правди, ні визнання;
пройшов злий сміх, усе було дарма...
Життя брехня - ось істина остання.
Усе. Кінець. Нічого вже нема.