Поезію серця, сповнену фатальної боротьби людських почуттів (аж до знемоги) творила українка Марія Затуренська.
uahistory.com
12 вересня 1902 р. у Києві знайшлася
Марія Затуренська. Коли малій було вісім років, родина емігрувала до США, оселилися в Нью-Йорку. На чужині довелося рано йти на свій хліб: працювала Маня на заводі, а вечорами училася в середній школі. Потім українка продовжила здобувати освіту у вишах Вальпараїсо, Віконта, Сіракуз. Студенткою університету Медісон-Вісконсин, вона зустріла Хореса Грегорі, поета, майбутнього чоловіка. Вони мали двох дітей — Патріка та Джоану Грегорі. Дебютувала Марія публікацією в нью-йоркському журналі, неочікуваний успіх приголомшив авторку.
У 1938 р. за збірки поезій "Переддвер’я серця" та "Прохолодне ранкове небо" (англ. Cold Morning Sky) Марія Затуренська одержала престижну в США Пулітцерівську премію.
Своєрідну сповідь письменниці про злети і падіння, книгу про спалахи почуттів і переживань видав Сіракузький університет "Щоденник Марії Затуренської (1938–1944)".
Вся літературна спадщина поетеси 8 томів поезії (останній "Схований водоспад" був надрукований 1947 р.) та 6 — антологій поезії.
Марія Затуренська померла на вісімдесятому році 19 січня 1982 р. від серцевого нападу.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
