Згідно із загальноприйнятим уявленням, англійський письменник Редьярд Кіплінг був співцем імперіалізму. Стверджувалося, що у своїх творах Кіплінг нібито прославляє колоніальну політику Британської імперії, тому радянські критики називали його не інакше, як "бардом імперіалізму". Однак усе це не відповідає дійсності.
Редьярд Кіплінг - один з найталановитіших англійських поетів XX століття. Як зазначають літературознавці, його творчості властиві демократизм, критика багатьох негативних сторін буржуазного суспільства. Він оспівував не колонізаторів, а силу і мужність людини, активність її життєвої позиції. У 1907 році він був нагороджений Нобелівською премією за "мужність стилю".
Саме Кіплінг є одним з тих англійських поетів, що справили значний вплив на розвиток світової, у тому числі, як це не дивно, й радянської поезії. Ну і як не згадати, що Кіплінг є автором чудових книг для дітей, таких як "Книга Джунглів" (у наших виданнях у скороченому варіанті відома як "Мауглі"), "Кім", "Казки просто так", в яких оспівується мужність, чесність, відданість, а зовсім не горезвісний імперіалізм.
Мало кому відомо, що досягнувши світового визнання, "залізний Редьярд" пережив особисту трагедію. Його єдиного сина звали Джон і він був молодшим із дітей у сім’ї. Кіплінг дуже його любив і навіть 1910 року написав присвячений йому вірш "If", який став знаменитим і був перекладений багатьма мовами світу. Чудовий український переклад під назвою "Синові" зробив
Василь Симоненко.
Коли почалася Перша світова війна і Велика Британія оголосила війну Німеччині, Джон попросився добровольцем на фронт, але йому відмовили, бо у нього був дуже слабкий зір. І тут батько, незважаючи на осуд родини, підтримав сина і використав усі свої зв’язки (а він був особисто знайомий з фельдмаршалом Британської армії Фредеріком Робертсом), щоб допомогти йому потрапити на фронт. В день свого народження сімнадцятирічний юнак отримав звання лейтенанта і вступив до лав Ірландської гвардії. В середині серпня 1915 року Джон Кіплінг, разом зі своїм батальйоном, був направлений на фронт до Франції, а 25 серпня він уже командував взводом у битві при Артуа.
Та 27 вересня 1915 під час бою з німцями недалеко від містечка Лос-ан-Гоель, в якому ірландські гвардійці брали безпосередню участь, Джон Кіплінг пропав без вісті. Наступного ранку імена загиблих британських солдатів заповнили в газеті "Таймс" чотири колонки, але прізвища Кіплінга там не було. Лише 7 жовтня 1915 року "Таймс" опублікувала повідомлення про поранення і зникнення сина Кіплінга. За однією з версій, ведучи своїх солдатів у чергову атаку під кулеметним вогнем супротивника, він був убитий, але оскільки тіло лежало майже впритул до кулеметного гнізда, британці не змогли його забрати, тому Кіплінга-молодшого оголосили лише зниклим безвісти, а не мертвим. Джон Кіплінг був офіційно оголошений загиблим лише в 1992 році.
Втрата єдиного сина надломила Редьярда Кіплінга. Останні роки свого життя він марно намагався відшукати Джона хоча б серед убитих. Загиблих у вересні та жовтні 1915 року британських солдатів потім поховали недалеко від місця боїв, на одному з військових цвинтарів у Франції. На одній могилі був напис: "Невідомий лейтенант ірландської Гвардії". У 1992 році спеціальна комісія з військових поховань, діючи методом виключення, дійшла висновку, що "невідомім лейтенантом" був саме Джон Кіплінг. Письменник бував на цьому кладовищі, але місце поховання сина не знайшов.
А про Джона Кіплінга є чудовий фільм "Мій хлопчик Джек" 2007 року із Деніелом Редкліффом в головній ролі, в якому розповідається якраз про те, як він йшов на війну.
