Як відомо, краще гір можуть бути тільки гори, на яких ще не бував. Адже кожен новий підйом для туриста - змагання з самим собою. Українська художниця Вікторія Лебідь зізнається: "Подорожі рятують мою душу, лікують тіло, звільняють дух. Мені нескінченно добре в дорозі". Безстрашна дівчина сміливо підкорює неприступні вершини, а під час коротких привалів пише дивовижні картини.
Є такі люди, які живуть на всі 100: знають, що не можна коритися побутовим труднощам, інакше повсякденна рутина захлесне з головою. У низці буднів їм вдається знаходити час для себе і сім'ї, для творчості й самовдосконалення. Вікторія - ожна з них. Економіст за освітою і лінгвіст за покликанням, вона знає, що дихати на повні груди можна лише відпустивши всі думки, вийшовши із зони комфорту, переступивши через поріг назустріч пригодам.
Недавній похід Лікійською стежкою в Туреччині став справжнім відкриттям для українки: із захопленням споглядаючи мальовничу флору і фауну чудової країни, Вікторія ледве встигала робити короткі замальовки.
Одного погляду на її роботи достатньо, щоб зрозуміти, як багато душевних сил вкладено в кожну: тут і захоплення красою природи, і крихітні щоденні відкриття, і спроби відшукати в турецьких пейзажах щось зовсім рідне і знайоме, кримське... Гори і море, дикі цикламени і кактуси опунції, черепашки і морські зірки - в цих крихітних історіях саме життя в усьому його різноманітті.
Всі картини пройшли з художницею багатокілометровий шлях горами, і стали ще однією главою в книзі її життєвих спогадів. "Про що був мій похід? Про ті кроки, яких часто не вистачає для великих звершень, нових перемог, виходу за межі себе. Крок зроблений", - так завершує свою ілюстровану розповідь про пережите Вікторія Лебідь. Дивлячись на акварельні мініатюри художниці, не виникає сумнівів, що свій шлях в житті вона визначила вірно, і попереду у неї величезна кількість нових відкриттів і звершень.
ukraineartnews.com
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
