Плавки, ласти і монокль: фестиваль театрів "Молоко" в Одесі

25 липня 2016
Ірина Скакун
Ви знаєте, що гімн Одеси – не "Пааахлава мідовая, крііівєтачка чернаморская, слааадкая сааахарная кукуруза", а "Пісня про Одесу" із оперети "Біла акація". Та й взагалі, Одеса – це місто, де глибинна культурна традиція тісно й філігранно переплітається із не менш давньою традицією аферизму і профанації (так тісно, що інколи важко відрізнити одне від іншого). Але я, власне, хотіла поговорити про високе… про те, куди можна сходити, щоб урізноманітнити свій примітивний сценарій відпустки прочисткою Сахасрари і катарсисом (в найпозитивнішому сенсі цих сумнівних слів).

Театр і кіноіндустрія облюбувала "жемчужину у моря" вже дуже давно. В Одесі можна знімати будь-що – від "Рятувальників Малібу" на Ланжероні до нетрів Індії на Привозі – було би бажання (і фінансове забезпечення). Потім відзняте можуть навіть премією відзначити, раптом що, – тут же, на місці на Одеському міжнародному кінофестивалі. Але якщо вас все ж відлякує кітчеве вбрання вітчизняних селебрітіз і зграї не дуже товариськи налаштованих собак за три кроки від червоної доріжки – завжди знайдеться мистецька альтернатива.
 
Одеські контрасти

Наприклад 9-ий Міжнародний фестиваль театрів "Молоко", що пройде з 2 по 6 серпня в Одеському культурному центрі (вул. Василя Стуса, 2Б/7 – хто дочитає і зацікавиться – вкінці буде розділ "про банальне", де я напишу як туди дістатися і де смачно й дешево поїсти – адже не мистецтвом єдиним).

Цього року на участь у фестивалі претендували понад 50 незалежних та державних театрів з України, Білорусії, Великобританії, Італії, Росії та Ізраїлю. До участі обрали гостро-соціальні постановки, прем'єра яких відбулася не раніше 2015-го року.
 
Програма 9-го Міжнародного фестивалю театрів "Молоко"

Фестивалю передує воркшоп режисера київського театру "Парадигмаріум" Олесандра Журавля, де за два тижні трупа, що складається як з аматорів, так і з професійних акторів, має підготувати екстремальне вуличне дійство з інтригуючою назвою "être-jeté-là" (для тих, хто не "парлеву франсе", перекладається це десь приблизно як "бути сюди кинутим" - погодьтесь, французькою таки ефектніше).

Окрім цього в межах фестивалю планується близько 20 різноманітних вистав і майстер-класів від зарубіжних і вітчизняних театрів (їх розклад можна буде отримати безпосередньо на фесті). Всі заходи розпочинаються в другій половині дня (15:00-16:00) і закінчуються ще до припинення руху транспорту (3-4 події в день), тому у відвідувачів є шанс не знайомитись близько із комунікабельними одеськими таксистами.

Про деякі з вистав можна прочитати на сторінці фестивалю у Vk - vk.com/molokoodcc (якщо почати зараз, ви ще встигнете зробити це до того, як ФСБ офіційно отримає "одобрямс" на моніторинг всіх соцмережевих акаунтів).
 
Воркшоп режисера Олександра Журавля

І нарешті… про банальне

Як і більшість осередків сучасної культури в Україні – ОКЦ розташований, м’яко кажучи, далеко від центру міста (але близько до лікеро-горілчаних виробів). Вулиця Василя Стуса – це Малиновський район Одеси. Будинок 2Б/7 якраз навпроти Малиновського суду (в маршрутчиків питати саме про нього! Культурними осередками ця суспільна каста переважно не цікавиться).

Але дістатися туди, загалом, не складно, ходить купа транспорту із різних точок міста. З вокзалу це можна зробити на 201 маршрутці. Ходить вона з інтервалом 5 хвилин… двічі на дві години (Одеса – сталіца юмора). При бажанні (й особливій формі мазохізму) можна піти пішки (саме так зробила я). Це десь хвилин 40 романтичного вояжу незабутньою архітектурою Молдаванки. Увага! Дорогою можна погодувати котика. Коти в Одесі – тотемна тварина, тому вони є практично на кожному кроці (як і зоомагазини із Роял Каніном).
 
Котики справжні й намальвані

Поруч із ОКЦ – будівля в будівлю – Європейський університет. Єдиний плюс цього сусідства – це дуже кошерна столовка. На 50 гривень можна об’їстися за всіма канонами – перше, друге і компот. Є багато страв без м’яса, але мало варіацій солодкого. Ще один мінус – вона працює тільки до 16:00, а на вихідних там відбуваються різні ритуальні дійства на кшталт поминальних обідів і весільних бенкетів (відповідно, для простих смертних вона зачинена).

Поруч є парк, де молодих матусь, фанатів ЗОЖ і адептів зеленого змія приблизно 50 на 50. Абсолютно типовий парк. До моря ходять прямі маршрутки (на лобовому склі так і написано – "На море"). Словом, не культурний центр, а рай на землі.

І про наболіле: абонемент на всі заходи фестивалю спустошить гаманець театрала на 600 гривень (вартість середнячкового купальника "дві ниточки і ганчірочка"). Купити його можна або в самому ОКЦ або в системі UKRTICKET.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
Хто вона: Найкрасивіша українка діаспори
Цього року участь в конкурсі краси Мiss Ukrainian Canada-2018 взяли понад 100 конкурсанток з усієї Канади. Уродженка з міста Дрогобич Львівської області, Юлія Щербан стала володаркою розкішної корони з тризубом.
Читати більше