Пережерти арабську ніч, або all inclusive

Сніданок, обід, вечеря, перекуси, коктейлі... Море, відпочинок, золотиста засмага... Сон досхочу... Оце  розумію: все включене. Навіть наші з вами сльози по прибуттю на Батьківщину після обережного та нерішучого зважування на клятих вагах.

Їжа у мому житті займає особливе місце. Я –  не та, хто давитиметься пучком петрушки та сидітиме на яблучках. Люблю смачно поїсти, але коли страва готується з душею. Так що чиста правда той факт, що шлях до мого серця лежить через шлунок. Але у мене досить непогано виходить себе контролювати. Якщо моя вага – 62 кг і мене це влаштовує – я не наберу зайвого кіло (бо рахую калорії, займаюся спортом), і я не скину жодного граму.

Наче все добре, і з тілом своїм я на ти, і до раціону харчування підходжу адекватно та розумно. Поки спекотної арабської ночі в моє життя не вривається ураган «all inclusive». На цьому мої самовпевненість та бездоганність щодо контролю власної ваги закінчуються.

Спокусливі  5 видів м’яса, апетитна, водночас зрадлива пахлава, горе-десерти, соковиті, стиглі фрукти у необмеженій кількості, салати, приправлені різними соусами... Очі розбігаються, апетит від ароматних запахів східної кухні підвищується, і, ковтаючи слину, розуміючи, що животик привабливішим не стане, але скільки того життя, занурюєшся в океан спокусливих смаків різноманіття однієї із найсмачніших кухонь світу.

Подорожуючи цього літа я вирішила заздалегідь підготуватися то танцю з драконячим апетитом і почитати поради в мережі Інтернет про те, як пережити ураган “all inclusive” і повернутися в Київ не те щоб стрункішою та підтягнітішою, а хоча б без округлого від развратного лавашу животика.

Реальної поради у мережі я так і не отримала. Ставити на облік в дієтичному щоденнику кожну крихту, що падає в рота, рахувати калорії, слухати своє серце, постійно бути фізично активною та танцювати всю ніч, «щоб калорії спалювалися» – вважаю порадами для оптимістів. Мені, щоб всю ніч відтанцювати, потрібно робити зарядку – Джин-Тонік непогано заряджає, наприклад. А щоб всю ніч протягти – мені особисто одного коктейлю не вистачить, а це ж калорії... калорії... калорії...

Що там ще «радили» фітоняшки, спротивні блогери й блогерині?

Урізноманітнити перекусончик морквою. Супер! Ця порада просто геніальна! Серйозно! Тепер я розумію, хто носить їжу з ресторанів у номери і чому на столах з’являється попередження, що за виніс їжі – штраф 10 доларів.

Єдина нормальна порада, яку я вичитала (класичне правило для тих, хто слідкує за своєю фігурою, я б сказала) – завжди шукати тарілку, меншу за об’ємом.

Все. Інші лайфхаки та поради не змогли б побути десять днів відпочинку рятівниками моєї фігури та совісті.

Десь на день сьомий (за три дні до від’їзду), я зрозуміла декілька простих, але дієвих речей, які допоможуть мені влізти в діловий костюм у понеділок, щоб у самих пікантних місцях він не тріщав по швах і щоб в улюбленій блузі я не почуватися Халком з «Месників».

Правило перше: ваги.

І не кажіть мені, що скільки того життя, чого б не погрішити різновидами східної їжі у неконтрольованій кількості, адже плавання в морі «все прибере». Sorry, але останнє тільки надію та те, що ви зможете затягти свій зад (дуже перепрошую) у море після вечері – прибере.

Так що по прибутті в готель у перший день першочергово раджу шукати не бар, не пляж, не ліжечко подрімати після перельоту, а спортзал. А у спортзалі – ваги. Циферки, які видасть кляте табло, –  наша з вами межа непереїдання. Можете помріяти про те, що плавання та гарячі арабські ночі на проліт, фрістайл на жовтій «сосисці» з переверненням, фото з пітоном та селфі на фоні доглянутих кущів на території готею зроблять вас стрункішою/ стрункішим, але – ні. Не зроблять. Отриману на вагах цифру  раджу запам’ятати як пароль для входу в Приват24.

А потім, протягом відпустки, періодично заглядати у тихий та порожній Храм Фітнесу та зважуватися. Моніторинг та контроль – головне на війні за власну привабливість.

Правило друге: хамам.

Після вагів можна пошукати хамам. Якщо у вас з тиском все ок, раджу залягти на півгодинки в спа-салоні. Послуга обійдеться від 30 до 50 доларів, але вас помиють, потруть, помасажують. Повтягуєте живіт, запам’ятаєте, який він у вас підкачений або не дуже. Будете згадувати, коли тягтиметеся за третім шматочком пахлави чи метатиметеся в черзі на картоплю фрі або на засмажене в олії м’ясо.

А якщо серйозно, то хамам крута річ. Така собі підготовка до засмаги: скрабування очистить шкіру перед сонячними ваннами і покращить самопочуття. І, безумовно, для фігури це плюс.

Правило третє: їжа на перший, другий, третій – розрахуйсь!

Не знаю, як ви, але я відразу в ресторані ідентифікую смачненьке. І їм я не як фітоняшки – очима, а носом (ароматна їжа мене тягне до себе як Рокфора в Чіп і Чейлі до сира), вухами (хтось вимовив «ммм! Смачнньке!» – де? Я йду!) і, звичайно, ротом. І тут виникає проблема – стільки смакоти, що все хочеться спробувати. Взяти усього потроху, як радять на форумі борці з «all inclusive», так собі ідея, бо це і є ключем до переїдання – попоїсти три рази на день потроху всього, що заропоноване на фуршеті.

Тому я вирішила, що моя їжа на тарілці буде шикуватись, а саме:

Я така:

- На перший, другий, третій – розрахуйсь!

І тут із секти гарнірів рис на пару такий:

- Перший!

Слухняно йду до тазіка з рисом на пару і кладу дві великі ложечки на середню за розміром (!) тарілку, яку здобула на салатах. Яби першими вигукнули картопля, або відварені овочі, або якісь порядні макарони (без зажарки, наприклад) -  то на тарілку потрапив би хтось із цих бійців за місце у моєму шлунку.

І тут овочевий салат підхопив:

- Другий!

І куряче м’ясо на завершення:

- Третій!

От і весь секрет укомплектованої тарілки. Один гарнір (завтра спробуєте свої макарони, сьогодні виберіть щось одне), один салат (нехай завтра намішаєте собі овочевий з йогуртом, сьогодні ж – день помідорного з оливковою олією), шматочок м’яса (а завтра побіжете до котлетки, ніхто її у вас не забере).

Правило четверте: вийти в люди.

Поїли – пішли в люди (на пляж, у місто, на ресепшн ловити Wi-Fi). По перше, рухатися після прийому їжі – корисно. А по друге – піти в люди потрібно подалі від безкоштовного морозива (що ви, того морозива не бачили?).

Правило п’яте: не ататакайте!

Переїли? Ну, буває. Не переживайте, запропоновані мною правила трохи працюють. Додайте ще сюди совість та чесність перед собою та своїм тілом – і окрім рахат-лукуму, що покаже пару зайвих кіло при зважуванні валіз в турецькому аеропорті, ви нічного зайвого додому не привезете .

Обіймаю та бажаю гарного відпочинку.

А я піду зважуся перед від’їздом)