|
20 липня 2018
Марина Чиянова |
Не знати цих днів і не бачити їх,
Не чути, не вірити більше нікому.
Триматись за вітер, шукаючи гнів,
Який допоможе зробити знайомим
Це небо та юність його чарівну...
Коли зупиняється час, зрозуміло.
Зриваючи з неба хоч зірку одну,
Тримати у серці проекцію тіла.
І в кожній споруді шукати вогню,
І в кожній провині знайти однозначність,
І вірити, вірити в єдність свою,
І бачити Землю. По-справжньому бачить.
© Марина Чиянова
20.06.2018
| 0 | 1860 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
Ліля Колісник
| 0 | 459 |
