Нищівно час диктував: Анна Франк

"Я не думаю про всі страждання. Я думаю про красу, яка все ще залишається".

Анна Франк — одна з найвідоміших жертв Голокосту, яка померла у віці 15 років у концтаборі Берґен-Бельзен.

Вона народилася 12 червня 1929 року у Франкфурті-на-Майні. Вона жила в багатому домі з люблячими батьками. Чотири роки потому, у 1933 році після того, як Гітлер здобув достатню могутність в Німеччині, аби мати змогу жорстоко поводитись з євреями, сім'я Франк вирішила переїхати до Амстердама. Вони думали, що там будуть в безпеці. 

Анна жила життям нормального підлітка зі злетами та падіннями, поки все не змінилося в травні 1940 року. Гітлер вдерся до Нідерландів, а батьки Анни, Отто та Едіт Франк, почали боятися за себе та життя своїх дітей. Вони мусили знайти місце, щоб сховатися, і їм це вдалося. Адміністративна будівля Отто Франка мала додаткову кімнату, про яку не знав ніхто, крім нього і деяких вірних йому колег. Відтак вирішив переїхати туди зі своєю сім'єю та ще однією родиною — ван Пельзез.

Між тим, зовсім юна Анналіз мріяла стати кінозіркою чи письменницею, хотіла, аби її праця жила й після смерті. На її тринадцятий день народження вона отримала щоденник від батька, який вона так відчайдушно хотіла мати, і після цього почала писати всі деталі свого життя в ньому.

 Скільки ж мужності було в цій маленькій дівчинці... У своєму щоденнику вона занотувала:

"Я знаю, чого я хочу, у мене є мета, своя думка, у мене є релігія та любов. Дозвольте мені бути самою собою і я буду задоволеною. Я знаю, що я жінка. Жінка з великою внутрішньою силою і великою мужністю".

Зображення — pinterest.com