|
18 червня 2020
Mihal Vlad |
СКАЖІТЬ МЕНІ…
Маюся, як враже,
Краюсь – ні за що?
Хто про це розкаже…
Лине казна що!
Причаюся сам я
Посеред думок.
Може, їх почую
Схований струмок?
Одна другій каже:
– Бражки б нам… Й вина!
Заспівати пісню княжу…
Випили б – до дна!
– Зачекай но, з піснею.
Ти скажи мені!...
Почала ти тиснути
Й рахувати дні?
– Повертай ті гроші,
Що тобі дала,
Ниньки все потрощу.
Ліпше б… Віддала!
Чую! Вже позаду…
Ніби, зойкнув птах.
– Слухай! Дам пораду,
Як долати жах!
Знову галас лине
Перших двох думок.
– За для чого дала
Гроші… На садок?
Третя думка це не чує,
мріє – про своє.
П’ята! Десь…
Весь день нудьгує.
Згубила кольє!
Геть не маю хисту
До отих думок.
Треба скроні стиснуть
Й з’їсти порошок.
Може, це завадить
Лізти – де не де.
Хтось казав пораду…
Поболить – пройде!
18 червня 2020
Михал Влад
| 0 | 705 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
