|
13 березня 2018
Марина Чиянова |
вас завжди виносять першими
складеними один на одного
і
щось змінюється у світі –
він стає терпкішим і терпимішим
заповнюєте собою
доти порожній простір
робите його
пахучим і бажаним
відразу
пробиваєте мене наскрізь
згадками про шафрани
що цвітуть на схилах
далеко за містом
про "Меланхолію" Дюрера
про розкидані на підлозі книжки
коли з цього краю
зникнуть останні
перелітні птахи
ви їх успішно заміните
ви станете
єдиними провісниками весни
дарма
що ваш вирій –
темна затхла комірчина
під сходами
а ви самі – всього лиш
стільці літніх кав'ярень
© Марія Микицей
2018
| 0 | 2220 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
