|
27 червня 2018
Андрій Гришакін. |
Сива мати сидить на порозі,
Виглядає, чи йде по дорозі,
Рідна кровинка, єдине дитя,
Останній ковток її до життя.
Згадала, як вперше сказав слово- мати,
Як обіймав, цілував її руки,
Біда прийшла, він пішов у солдати,
Проклята війна, від тебе всі муки!
З вицвілих очей, скотилась сльоза,
З останньою надією дивилась стара,
Коли рідний соколик повернеться до хати,
Обніме й зігріє, буде цілувати.
А зранку листоноша, приніс страшну новину,
Немає в живих єдиного ,війна забрала сина,
З ночі вона холодна, побачив не відразу,
На небесах вони, з сердешним разом!
(А.Гришакін)
[adSlot9]
| 0 | 1994 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
