...Любов до батьківщини прокинеться у рабів і свобода звільнить народи від чужої опіки...

30 вересня 2014
Ганна Черкаська
Прізвища Рилєєв, Рильський утворилися від назви народного музичного інструмента ліра - риля /рилє/, про що свідчать словники Бориса Грінченка, Володимира Даля. 

Доля Кіндрата Рилєєва, який народився 29 вересня 1795 р., тісно пов'язана з Україною. Його батько довгий час жив у Києві на Московській вулиці; похований на Аскольдовій могилі, поблизу церкви Св. Миколая. Є припущення, що Кіндрат Рилєєв народився у Києві. Часто "моїми земляками" називав поет друзів-українців. "Україна подарувала мені рідкісну, незрівнянну дружину. Уже шість років моя добра українка ощасливлює мене", - писав Рилєєв про Наталю Михайлівну з роду Тев'яшових. І складав за це "душевну, вічну подяку" Україні.

Із 1817 до 1820 року поет жив в Україні, бував у Києві, Харкові. Кіндрат Федорович добре знав українську мову, вивчав історію України. У своїх творах Рилєєв оспівав сторінки нашої історії: у поемах "Войнаровський", "Наливайко", "Пролог" до трагедії "Богдан Хмельницький". У той час, коли усі церкви Росії піддавали анафемі ім'я Мазепи-зрадника, поет оспівав гетьмана-державника:

Мы в нём отца народа чтили,
Мы в нём Отечество любили...
О путник, все предузнавали,
Что мы с Мазепой погребали
Свободу Родины своей.


У сповіді Наливайка, багато співзвучного з сьогоденням: "узнал казак в своих союзниках тиранов", або рядки "О, как несносно, как ужасно под иго чуждое попасть". 

Болісно, "під дих," наопаш били слова класика:

И песни дев их заунывны,
Как заунывен звук цепей.
А Киев - стоит как памятник надгробный
Над угнетённою страной.


Та поет вірив, що любов до батьківщини прокинеться у рабів і свобода звільнить народи від чужої опіки. Тому зробив висновок: "Хіба ж можна народ, який має таку звитяжну історію, таку пісню, самочинно віддавати під протекторат будь-якої держави!" 

30-літній Рилєєв випив до дна чашу страждання, бо вбачав "великий зміст і великий урок для наступних поколінь". К. Рилєєв страчений на шибениці 13 (25) липня 1826 р. на кронверку Петропавлівської фортеці в числі п'яти керівників виступу разом з П. І. Пестелем, С. І. Муравйовим-Апостолом, М. П. Бестужевим-Рюміним, П. Г. Каховським. Його останніми словами на ешафоті, зверненими до священика, були: "Батюшка, помоліться за наші грішні душі, не забудьте моєї дружини і благословіть дочку Настеньку".

Рилєєв був одним із трьох нещасних, під ким мотузка обірвалася. Він провалився всередину ешафота і був повішений вдруге. Саме Рилєєву належать слова: "Проклята земля, де не вміють ні скласти змови, ні судити, ні вішати!"

Похований разом з іншими страченими декабристами на о. Голодай.

 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com