Козаки та казаки. Продовження

Козаки та казаки (продовження)

З першого дня існування українського козацтва, Московія та її царство втратили спокій. Купка вільних та патріотично налаштованих козаків не мали ніякого наміру підпорядковуватися нікому.
А після Польсько-Московської війни 1609-1618 року, коли об`єднані війська Річ Посполита та війська Запорозького вщент розбили Московське царство та Шведську імперію, маргінали Московії починають шукати вихід. Хоча історики Росії на всіх своїх ресурсах пишуть дату створення перших вже своїх Донських казаків у 1570 році, то в цей час на сучасній Україні вже була своя козацька держава. Московити починають створювати своїх вже казаків-Донських, а після маніфесту про ліквідацію Катериною ІІ Запорозької Січі, у тому ж 1775 році створюють Уральських(яїцьких) казаків. Не вигідно Московії було мати поблизу українських козаків, не підкорених та незламних, тому починаючи після перемоги в Полтавській битві, Петро І за допомогою різних союзників знищує Січ. У 1709 році Запорозька Січ перестала існувати. 26 червня 1709 року московський цар Петро І видав грамоту-звернення до українського народу, де було сказано: "Віддавна відомо про постійні свавілля й непослух мінливих і непокірних запорожців. Як бунтівники й непослушники, вони підлягають знищенню і заслужили страти".

Після поразки шведської армії та українських козаків під командуванням гетьмана Мазепи під Полтавою деякі запорожці пішли на південь й в 1710 році заснували нову Січ, при впаданні в Дніпро річки Кам'янки — Кам'янську Січ. Однак за наказом Петра вона була зруйнована військами гетьмана Скоропадського й генерала Бутурліна у 1711 р. Запорожці відійшли ще далі й заснували Олешківську Січ у межах Османської імперії.

В 1711 р. декілька тисяч запорожців брали участь у поході Пилипа Орлика на Правобережжя з метою боротьби проти московської влади, який, на жаль, закінчився невдачею.
Зрадники, які як і Іуда продалися за 30 сребреників, присягнули на вірність Петру І, а потім і іншим царям та царицям, навіки втративши повагу українського народу. 
Ми повинні зберігати та захищати не тільки свою землю, а й історію. Не пізнавши своє минуле —майбутнє вже не привітає тебе!