Коротка пам'ять нащадків в'ятичів

4 листопада 2016 року в Москві на Боровицькій площі поблизу Кремля відбулася помпезна церемонія відкриття пам'ятника великому князю київському Володимиру Святославичу. На ній були присутні президент Росії Володимир Путін, голова уряду Дмитро Медведєв і предстоятель Російської православної церкви Кирило Гундяєв.

"Это большое, значимое событие и для Москвы, и для всей нашей страны и для всех наших соотечественников. Новый памятник - дань уважения нашему выдающемуся предку. Особо почитаемому святому, государственному деятелю и воину, духовному основателю государства российского", - пафосно заявив на відкритті Путін. Проте російського президента знову підвела необізнаність, а точніше кажучи, історичне безпам'ятство.
 
Історичне ядро сучасної Росії склали землі східнослов'янського племені в'ятичів, яке населяло в VIII-XIII століттях басейн Верхньої і Середньої Оки (на території сучасних Московської, Брянської, Калузької, Орловської, Рязанської, Смоленської, Тульської, Воронезької та Липецької областей). Загальновідомо, що на час заснування Олегом Віщим у IX столітті Давньоруської держави (з полян, древлян, сіверян, кривичів, радимичів, дреговичів і новгородських словен) зі столицею в Києві, в'ятичі не входили до її складу.

В 964-966 роках внаслідок походів київського князя Святослава в'ятичі були тимчасово підпорядковані Київській Русі. Син Святослава - Володимир - знову воював з в'ятичами і наклав на них данину в 981 році. Коли 982 року "заратишася" в'ятичі, Володимиру Святославовичу довелося завойовувати їх знову. Загалом літопис відзначає цілу низку походів київських князів на в'ятичів. Ця боротьба знайшла своє відображення не лише в літописах, а й у давньоруських билинах. Соловей Розбійник, схоплений у в'ятичських лісах Іллею Муромцем і приведений на бенкет до князя Володимира, - ніхто інший, як якийсь в'ятичський ватажок, який грабував київські каравани, що йшли до Волзької Булгарії і далі на Схід.
 
Наприкінці XI століття вже інший Володимир – Мономах – здійснив походи проти в'ятичських князів Ходота та його сина. В "Повчанні Володимира Мономаха" десь між 1078 і 1084 роками київський князь згадує: "А въ вятичи ходихом по две зиме на Ходоту и на сына его, и ко Корьдну, ходихъ 1-ю зиму". З середини ХІІ століття в'ятичі були вже під владою чернігівських князів. Саме тоді десь на околиці Чернігівського князівства і з'явилася нинішня Москва.

Отже, як бачимо, у нащадків стародавніх в'ятичів виявилася коротка пам'ять. Київські князі були для них не предками, а завойовниками. Але встановлення пам'ятника князеві Володимиру в Москві виглядає досить символічно. Загалом московський пам'ятник дуже нагадує київський, встановлений на Володимирській гірці. Проте існує дуже цікава відмінність – замість шапки в лівій руці князь тримає меч. Саме з ним прийшов князь Володимир на землю в'ятичів. Тож нехай і сьогодні він повсякденно нагадує сучасним росіянам, як їхні пращури підкорились стародавньому Києву і платили данину київським князям. А історія, як відомо, має властивість повторюватися.

На малюнку: другий похід князя Володимира Святославовича на в'ятичів (мініатюра з Радзивіловського літопису).