Останнім часом часто стаю свідком "накидів" на чеченців в українському сегменті Інтернету. Все почалося ще після спроби замаху на Адама Осмаєва та
Аміну Окуєву, коли начебто свідомі українські патріоти, серед них відомі волонтери та активісти, почали поширювати інформацію в стилі "не все так однозначно" та фейки з російських пропагандистських сайтів, таких як "Антифашист" та "Русская весна", за якими повторювали "Страна.юа" Гужви. Все це також подавалиося з-за російського кордону особами на кшталт "руського ліберала" Голишева з Ростова-на-Дону, "друга грузинів" росіянина Олєга Панфілова та Інтернет-тролями. Все це підхоплювалося у нас й доповнювалося власними "тарганами" й стереотипами у головах й поширювалося далі, при цьому майже ніхто не намагався зупинитися й задуматися, звідки вітер віє.
Ця хвиля з часом вляглася. Але 13 серпня, після розгортання великого прапора Ічкерії на Майдані Незалежності у Києві, у мережі знову почали з’являтися поодинокі спроби поширити сумнівну інформацію з підозрілих джерел, яку вкидали одразу, без намагання перевірити й подумати – звідки вона, навіщо й ким вкинута.
А тепер давайте пригадаємо, яка країна влаштувала дві страшні війни проти Ічкерії, вбила 300 000 чеченців, із них 42 000 дітей, яка й досі продовжує їх винищувати. І країна ця – Росія. Країна, яка після війн в Ічкерії та Грузі прийшла до нас, окупувала Крим, розпочала війну на Донбасі.
І тепер питання – кому невигідна підтримка Ічкерії та чеченців в Україні? Із ким в унісон звучать ті, хто поширював сумнівні чутки? Комусь треба "завалити" будь-яку можливість підтримки Ічкерії в Україні. І цей хтось має недобрі наміри й російський слід.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.